Ні, він не француз. І жаб не їсть. І розмовляє українською. Не лише розмовляє, а й пише чудові вірші для дітей. І діти від зустрічі з цим автором так радіють, що аж пищать!
– Отож, Жак Жаб’є – не француз. А хто ж він насправді?
– Чому ж не француз? Всі ми хоч трішки романтики, а, отже й трішки французи (сміється). У мультику «Ранго», головний герой каже: «Я можу бути ким завгодно». Розумієте, таку перспективу дає, якщо ви не герой мультфільму, тільки літературна творчість. Отож, я можу бути ким завгодно і це буде насправді.
– Як з’явилась ідея взяти собі таке псевдо? І чому?
– Псевдонім, хоч й звучить по-французьки, насправді більше пов’язаний із Гуцульщиною, моєю любою Гуцульщиною. Хто бував у Верховині, бачив увічнений напис Івана Франка про це селище, яке колись називалось Жаб’є, «Ось Жаб’є – столиця Гуцульщини». Насправді, це не повна цитата, але краще її не дочитувати. Вийшов такий собі рефрен Джека Лондона. А ім’я Жак – це стара назва студента в Галичині. Хіба образ вічного студента, постійного пізнання,– це не бажаний образ? Та ще й з апострофом.
– Коли Ви почали писати вірші і для кого? (Це Ваше гоббі чи основний вид діяльності)?
– На написання віршів мене надихають мої троє діток й дружина, яка є моєю музою. Перші вірші написались ще до появи діток. Вони слухняно лежали у шухляді й чекали. Коли прийшов час, перша моя дитяча книжечка «Баранцеві сниться лука» з прекрасними ілюстраціями Олі Кваші побачила світ у видавництві «Апріорі». Звісно, із присвятою моїм діткам.
– Хто першим оцінює Ваші нові творіння? (Ви їх тестуєте чи покладаєтесь на те, що натхненно написалося)?
– Мої діти та дружина й у ролі піддослідних. Але не переживайте, при слуханні віршів ще жодна особа не постраждала. Натхнення теж у грі. Мусить бути атмосфера, це часом як прозріння – встигай записувати. Часом – це як гра, щось середнє між гімнастикою та музикою…
– Зрештою, чому саме дитячі вірші? А дорослі писали?
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– Дорослі вірші були опубліковані ще задовго до появи дитячих, зокрема у журналі «Четвер». Я творив під іншим літературним псевдо. Часом мені пишеться й зараз. Але це зовсім інша історія. Маю відчуття, що дитячі вірші – це спогади дитинства, це як гра на барабані, як сонячні зайчики, як порив теплого вітру, а дорослі – це пристосування нашої внутрішньої дитини, яка у кожному всередині прислухається до дорослого життя. Тут важливо переживання, дискомфорт. Ті, хто вірші не пише, або ще зовсім діти, або дуже добре пристосувались до дорослого життя (сміється).
– Ваша книжка «Баранцеві сниться лука» – це поки що єдина втілена в папері творчість?
-З дітьми ми постійно втілюємо на папері нові твори – пишемо, ілюструємо, вирізаємо, клеїмо, розмальовуємо, … але типографським способом «Баранцеві сниться лука» поки що єдина. Але яка?! Моя художниця, Оля Кваша проілюструвала Романа Скибу, Євгена Гуцала, Галину Малик, а тепер завершує ілюстрації до книги Дмитра Павличка. Я не чуюся від щастя бути у такому товаристві. У роботі у співпраці із видавництвами ще кілька задумок, одна із яких книжка «Що у татка в бороді?» разом із художником Тарасом Кебом, але поки не розкриватиму усіх карт.
– Ви часто буваєте на презентаціях зі своєю книжкою? Де вже побували і що цікавого там відбувалося?
– Це і близькі й далекі світи. Найдалі, куди доля занесла мене, – прифронтова Донеччина та Луганщина – Краматорськ, Сіверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, де разом із запрошеними літераторами з усіх куточків України відбулись зустрічі із читачами й також малими читачами тамтешніх бібліотек. Знаєте, діти скрізь діти – вони чесні, вони мрійники. От якби, дорослішаючи, ми не втрачали у собі цієї чесності та мрійливості…
– А можете запропонувати нам, читачам з коралями, щось файненьке? Якусь підбірочку для дітей? Дякую.
– Залюбки. Маю надію, юні читачі зможуть відчути мій настрій та віру у маленьку людину. Дякую Вам за можливість бути почутим.
Бажаю Вам натхнення. І не сумуйте з приводу того, що не всі Ваші вірші поки що стали книжками. Дуже важливо, що Вам так гарно пишеться і що є ті маленькі щирі слухачі та читачі, котрі оцінюють Вашу творчість найкраще! Дай Вам, Боже, натхнення і приємних несподіванок!
Спілкувалась Оксана Кришталева зі Львова
