8 квітня – Міжнародний день циганів

cigani

Цигани мають: свій прапор, свою культуру, один із найдавніших фольклорів у світі та багато синонімів на позначення їхньої національності. Про їхню цікаву історію, звичаї та символи – коротко, адже охопити все в одній статті доволі складно.

8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся установчий з’їзд Міжнародного союзу циган, в якому взяли участь представники 30 країн. Відтоді 8 квітня відзначають як Міжнародний день циган.

Національний прапор циган: верхня частина — синя (символізує небо), нижня — зелена (символізує траву), посередині — червоне колесо (символ вічної дороги).

prapor_cigan

До циганів належать кілька десятків народностей. Прізвисько «єгиптяни» або ж gipsy цигани отримали ще у Візантії, за свою смуглявість і за те, що найбільш помітна частина циган займалася, як і приїжджі єгиптяни, цирковим мистецтвом та ворожінням. Словом «цигани» або точніше «атсінгане» спочатку називали деяких сектантів, які шукали таємних знань, займалися езотерикою, фокусами, ворожіннями і проріканнями. Самі себе цигани вже тоді називали «рома» і самі собі дали прізвисько «калі», тобто чорняві, смагляві.

Вперше в Україні цигани з’явилися у XV-XVI ст. — спочатку в Бесарабії та в Криму. Перша письмова згадка про циган в Україні — 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром циганському ватажкові Василю). Найбільше циган проживає на Закарпатті, у Криму та у Південній Бессарабії.

Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Традиційно цигани займаються торгівлею, ковальством, конярством, столярством, лоткарством та іншими ремеслами. Цигани заробляли собі на життя плетінням кошиків, танцями, співами, музикою, ворожінням, а подекуди ювелірним мистецтвом та вишивкою. Щодо ворожіння, то саме їм приписують появу так званих ворожильних карт таро та вміння гіпнотизувати довірливих перехожих.

Досі цигани уникають зовсім коротких стрижок. Коротке волосся у циган, зокрема у циганських жінок – це символ безчестя. Волосся остригали вигнаним і ізольованим. Всім відомі оборки на пишних циганських спідницях мають просте пояснення їх бідного життя. Коли поділ спідниці остаточно зношувався, жінка його відрізала і пришивала клапті від старих суконь або шматочки дешевої тканини.

Циганських дівчат віддають заміж у 14 років. Більшість циганських весіль – це найбільше і найбагатше свято, де збираються усім табором або з усіма родичами і знайомими. Кульмінацією весілля повинна бути демонстрація одягу нареченої та доказ її чистоти. Після весілля молодята зазвичай живуть в будинку нареченого з його рідними, а вже згодом переїжджають у власний будинок. Лише молодший син з дружиною повинен залишитися з батьками, щоб доглядати за ними в старості. Детальніше про це можна довідатись у документальному фільмі «Циганська кров».

Серед циган поширений культ дітей. У сім’ю, де є діти, гості, за циганським звичаєм, приходять із частуванням та подарунками, а якщо дитині в гостях дуже сподобалася якась іграшка, то її повинні подарувати. Чим більше циганська жінка реалізувала себе як хороша мати, тим більше її люблять, цінують і поважають у громаді.

Велика любов циган до золота поширюється і на їхні усмішки – вершиною краси вважають ряд золотих зубів – самі циган вірять, що золото разом з їжею приносить здоров’я. Така ж велика любов циганок до золотих прикрас – у випадку розлучення циганка забирає все золото, що на ній. Та проблема в тому, що розлучаються цигани вкрай рідко.

Серед видатних циган є вчені, письменники, поети, композитори, музиканти, співаки, танцюристи, актори, режисери, боксери, футболісти, історики, політики, священики, місіонери, художники і скульптори. Зокрема: Маришка Вереш, Іон Войко, Янош Біхарі, Джем Мейс, Матео Максимов, Юл Бріннер, Тоні Гатліф, Боб Хоскінс, Микола Сличенко, Джанго Рейнхардт, Бірелі Лагре.

Один із небагатьох світових режисерів, який детально описав життя і психологію циган – сербський кінорежисер Емір Кустуриця. Його фільм «Час циган» став першим зверненням Кустуриці до циганської тематики і одним з перших в історії кіно фільмом про циган циганською мовою.