Ритуальне використання квітів сягає найдавніших вірувань, пов’язаних з культом Великої богині. В ті прадавні часи квіти були символом життя і плодючості. Квіти і трави були не тільки виразниками бажань, а й оберегами. Полин і петрушку чіпали в хаті від русалок на русалчин Великдень. М’ятою, любистком, татарським зіллям, якими прикрашали хати на Трійцю, оберігалися від злих сил. Вірили, що запашна трава, освячена на Маковея — захист від «вроків». Калину у всі часи вважали символом любові, щастя, здоров’я, багатства, краси, надії або розлуки, а також зв’язку з потойбічним життям.
Важливим був і колір квітки. Так, ЧЕРВОНИЙ означав життя і кохання, пристрасть і навіть війну. БІЛИЙ здавна був символом чистоти і невинності. ЧОРНИЙ – смутку і жалоби. ЖОВТИЙ – відрази, ненависті, розлуки, окрім ЗОЛОТИСТОГО – символу сонця і радості. ЗЕЛЕНИЙ означав надію і гармонію. БЛАКИТНИЙ – символ богів і небес. СИНІЙ – символ вірності. РОЖЕВИЙ – невинності, юності, ніжності. ПУРПУРНИЙ – символ величі.
КВІТУЧИЙ СЛОВНИЧОК
АЙСТРА – символ чистого і ніжного кохання. Як осіння квітка, символізує пізнє або останнє кохання.
БАЛЬЗАМІН – або розрив-трава була рідкісною рослиною і мала чудодійну силу: доторк її листя здатен був розбивати окови, відчиняти замки і приборкував тварин.
БАРВІНОК – символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни, пам’ять про покійних. Звідси, хрещатий барвінок під хрестом на могилі.
БУЗИНА – кажуть, що її посадив сам чорт, аби мати власну домівку. Тому лукавий з ріжками постійно сидить у бузинових заростях. Але вчені довели, що квіти і ягоди бузини помічні від кашлю.
ВАСИЛЬКИ або ВОЛОШКИ – символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле і залоскотали – і він перетворився у квітку, названу його іменем.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
ДЗВІНОЧКИ – провісники радісного дня і символ літа.
ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – символ пам’яті про рідну землю і Батьківщину.
ЖОРЖИНА – символізує успіх та всепереможну силу життя.
ЗВІРОБІЙ – його ще називають Івановим зіллям і плакун-травою, бо, кажуть, що він виріс зі сліз Богородиці, яка ридала під час Хресних страждань Ісуса Христа. Вважають, що він допомагає від 99 недуг і оберігає від злих чарів та всіляких напастей і нечистої сили.
КОНВАЛІЯ – символ сердечної щедрості, душевної відкритості й надмірної довірливості. Через це конвалія водночас виражає життєву беззахисність.
КОНОПЛІ – їх наділяють символікою зради і тяжкого життя на чужині. Напевне тому, що коноплі мають два окремих стебла: матірку, як жіноче стебло, що дає насіння, та плоскінь, як чоловіче стебло, що насіння позбавлене.
КРОПИВА – символ ледарства, запущеності й безгосподарності, а також безпідставної неприязні в ставленні до інших людей.
КУЛЬБАБА – сонячна квітка. Насіння кульбаби означає крихкість, свободу і швидкоплинність життя.
ЛАВАНДА – символ любові та краси; використовують для ефірних олій та релаксації.
ЛЕПЕХА (або АЇР чи ТАТАР-ЗІЛЛЯ) – оберіг від злої сили. Лепеха названа татарським зіллям тому, що, за легендою, ця рослина потрапила на нашу землю разом з татарською навалою.
ЛІЛІЯ (або ЛІЛЕЯ) – символ неяскравої, але тендітної краси і тихого щастя. Біла лілея – квітка Божої Матері.
ЛЬОН – це символ дівочої краси, увінчаної довгою косою. Навіть існував звичай: плели косу із льону, прикрашали її стрічками; цю косу запалювали на весіллі, прикріпивши до древка, і виконували ритуальний весільний танок.
МАГНОЛІЯ – символ непорочності, наполегливості, благородства та колишнього кохання.
МАК – символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Мак освячують двічі на рік – на Маковея і на Спаса, в серпні.
МАЛЬВА – символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати.
МАТЕРИНКА – символ материнської любові й здоров’я дітей. Суто жіноча квітка.
М’ЯТА – це символ очищення й відвернення злих духів. А ще може уособлювати смуток і горе.
НАРЦИС – символ весни і пробудження, іноді – самозакоханості та марнославності.
НАСТУРЦІЯ – символ усамітнення від світського життя, скромності та жіночої чарівності. На Далекому Сході з окремих видів настурцій готують салати.
НЕЗАБУДКА – ніжна блакитно-небесна квітка, символ юності, незабутнього кохання. Іноді може позначати блакитнооких людей та скромність.
ПАПОРОТЬ – зілля особливе: кажуть, що воно цвіте тільки один раз опівночі на Івана Купала, і, до того ж, його оберігає нечиста сила.
ПІВОНІЯ – символ розквіту дівочої краси й жіночої зрілості. Також символ пишноти і повноти літа.
ПІДСНІЖНИК – провісник тепла, символ сподівань на краще майбутнє. У народі їх називають квітами надії.
ПЛЮЩ – часто символ смутку і безсмертя, а також потаємних любовних утіх та вінок давніх богів.
ПОЛИН – символ печалі, гіркої людської долі, навіть нечесності та інших людських пороків. Водночас є оберегом від всякої нечисті, зокрема відьом. Має значні лікувальні властивості, особливо, проти жовтяниці, пропасниці, для загоєння ран і навіть для зміцнення пам’яті.
ПРИМУЛА – символ щастя і весняного пробудження. У Великобританії ж існує легенда, що під час дощу під листям та у квітках примули ховаються маленькі феї і дітки гномів, а в місячну ніч вони підвішують до примул росинки, які світяться мов чарівні ліхтарики.
ПШЕНИЦЯ – символ достатку, хатнього затишку і дружної родини.
РОМАШКА – символ традиційного душевного, інтимного вибору за принципом «любить – не любить». Також символ простоти і невибагливості.
СОНЯШНИК – символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Один із найбільших символів України.
ТРОЯНДА – королівський символ верховенства, урочистої краси, особливої й величної вроди. Королева квітів, тому й вітають трояндовими букетами дуже шанованих людей.
ФІАЛКА – символ скромності, цноти, беззахисності, невинної відданості коханому. Вона приносить радість і може причарувати. А також символізує й смуток: нею прикрашають смертне ложе або могили передчасно померлих дівчат.
ХМІЛЬ – досить багатозначний символ: в ньому – і родючість всього живого, і буяння всього молодого, і гнучкість розуму, і хоробрість та відвага. З хмелем порівнюють і молодого парубка, котрий увивається за дівчатами та молодицями, і з молодим козаком, котрий відважно та винахідливо б’ється з ворогами.
ХРИЗАНТЕМА – символі життєвої зрілості, часто – минущості життя. Японці особливо шанують цю квітку і ототожнюють її із сонцем.
ЦИБУЛЯ – це символічний оберіг і активний життєвий оборонець людини від всяких напастей та недугів.
ЧАСНИК – має велику магічну силу та широкі лікувальні властивості. Він відганяє всіляку нечисть і напасть, що їх посилають злі сили – відьми, чаклуни, лихі люди. Людина, котра вживає або має при собі часник, стає невразливою до чарів, вроків та недобрих побажань і навіть проклять з чужих і ворожих вуст.
ЧЕБРЕЦЬ – символ спокою родини і здоров’я дітей. Його властивості більше магічні, аніж лікувальні.
ЧОРНОБРИВЦІ – для матерів – це символ синівської чоловічої сили, святості, чистоти, хлоп’ячої краси й добра. Діти ж пов’язують ці квіти з образом матері, для них це символ отчого дому, материнської любові, Батьківщини. Мають лікувальні властивості.
ЯБЛУНЕВИЙ ЦВІТ – символ розквітлої весни і жіночої краси, ніжності та привабливості.
