Життя у стилі біоритмів

bioritmi

„Усе це дурниці!” – так часто кажуть скептики, коли чують про біоритми. Таке негативне ставлення склалось у них невипадково. Ще якихось 20 років тому було модно прораховувати свої біологічні цикли: фізичний, інтелектуальний та емоційний. Озброївшись спеціальними табличками та звичайними калькуляторами, невгамовні та допитливі ініціатори вираховували біоритми не лише друзям, але й суперникам, аби дізнатись, коли легше нанести удару, підписати успішні угоди, влаштувати презентації тощо. Часто такі особисті „календарі” складають для спортсменів, адже він їхнього біоритмічного стану залежить і їхня готовність до виступів, і успіх на змаганнях. Біоритмами постійно цікавляться медики, астрологи та учені.

У більшості з нас поняття біоритмів часто зараховують до астрології, нумерології, гадання та інших пророкувань, котрі також сприймають крізь призму недовіри. А якщо серйозно, то біоритми – науково підтверджений факт, і вивченням їх займається спеціальна наука – хронобіологія. (Термін складено із трьох слів: „хронос” – час, „біос” – життя і „логос” – вчення). Наука свідчить: скільки функцій має людський організм, стільки і ритмів. Науковці кажуть, що людський організм наскрізь пронизаний ритмами.

Учених завжди цікавило: як виникають біологічні ритми? Ось одна із версій: організм – це незалежна ритмічна система, яка містить у собі безліч інших внутрішніх ритмів. Утворилась ця система внаслідок еволюції. Із плином часу перемогли саме ті організми, котрі зуміли налаштувати свій біологічний ритм у такт зовнішніх коливань. Тобто, внутрішні та зовнішні біоритми – це складні системи, які тісно пов’язані між собою і взаємно впливають одні на одних у процесі життєдіяльності.

Існує й інша версія: ритмічні коливання, які можна прослідкувати у живих організмів, – результат безперервної дії космічних та геофізичних факторів проникаючого характеру (інакшими словами – енергій). Протягом кількох років учені досліджували зграї бермудських креветок і нагромадження атлантичних червів у чітко визначені фази Місяця. Внаслідок того їм вдалося довести, що добовий ритм обміну речовин у деяких морських тварин змінюється відповідно до кількості космічного проміння, яке потрапляє на Землю.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Кожен ритм має свою циклічність – тобто, повторюється із певним проміжком часу. Прикладів такої циклічності безліч: зима-весна-літо-осінню-зима і знову весна; ніч-ранок-день-вечір, знову ніч; дитинство-молодість-зрілість-старість; насінина-паросток-дерево-насінина.

Найбільшого впливу на біологічні ритми має Сонце – від бактерій до людей. Сонце спричиняє добовий, місячний, річний ритм. Цікавим є той факт, що при збільшенні сонячної активності зменшується кількість лімфоцитів та зміни у зсіданні крові. Біоритмам підпорядковуються тварини, рослини і навіть одноклітинні організми.

Знаючи біоритми окремих квітів, свого часу в Женеві створили так званий квітковий годинник: на позначці кожної години посадили саме ті квіти, які розкриваються тільки у цій годині, чим дивують не лише туристів, але й учених-біологів. Для того, аби помітити життєвий ритм квітів, не обов’язково їхати до Швейцарії: на ніч більшість квітів закриваються – те ж саме вони витворяють і перед зміною погоди. Ось тобі й ритм. Звідки квітам відомо про зміни погоди? Звісно, розповісти вони про це не можуть. Однак, птахи подають голоси одразу ж, як тільки встає сонце і ховаються спати, коли сонце сідає за обрій. Вони, як ніхто інший, також підкоряються біоритмам. Тварини керуються не лише інстинктом і примітивними бажаннями, як видається цивілізованим людям, а цілком природними біоритмами, закладеними у них споконвіку. Звідки ж їм знати, коли вити гніздечко, коли планувати потомство? Усе це їм підказують біоритми.

Це ми, жителі великих міст, відійшли занадто далеко від природного ритму. На сірому бетоні та під ліхтарями нам важко простежити зміни погоди, особливості сезонних настроїв. Саме тому замість того, аби визначати погоду за конфігурацією хмар і співом птахів, ми прислухаємось до прогнозу погоди.

Залежно від характеру біоритмів людей виділяють такі біоритмічні типи (хронотипи): «сови» — що пізно лягають спати, найбільш активні у другій половині дня чи ввечері і вночі; «жайворонки» — рано прокидаються, найактивніші вранці; «голуби» — однаково активні в різний час доби.

Живіть у стилі власних біоритмів, і буде вам щастя!