У кожної людини є два чудових періоди життя – це юність і молодість. Юність триває від шкільних років до 20-23 років, коли закінчується дитинство і приходить пора відповідальності та зрілості. Юність – це час вибору життєвого шляху. Юнаки будують плани, яким судилося або не судилося збутися в зрілості. Починається і втілення в життя поставлених цілей – робота з обраної спеціальності, навчання в вузі, а найчастіше і створення сім’ї.
Юність – всього лише початок дорослого життя, і іноді сприймається як чернетка, яку можна відкласти чи переписати на чисто. Відчуття того, що все життя попереду, дає можливість пробувати, помилятися і шукати з легкою душею. Але «дороги, які ми вибираємо» в цей час, зазвичай дуже багато визначають шлях в житті дорослої людини.
Юність – це час пошуків, відкриттів, реалізації найсміливіших планів. Саме молодь, сьогоднішні учні, студенти, молоді працівники, підприємці, науковці, сьогодні визначають шляхи розвитку України – від Революції гідності, захисту Батьківщини до утвердження європейських цінностей і норм життя.
Слідом за юністю приходить пора молодості. Молодість — стан душі та тіла, який триває, поки не настала старість. Молодь повинна не чекати завтрашнього дня, а вже сьогодні активно залучатись до тих процесів, які є в країні. А ще молоді повинні жити і працювати в Україні, а не шукати кращих заробітків по закордонах.
Молодь – основа будь-якого суспільства. Виростаючи, молоді люди беруть на себе відповідальність за долю держави і опікуються старшим поколінням. Окрім праці кожне покоління молоді залишає цілий пласт власної культури і надбань. І так – до періоду другої молодості, до віку 45-50 років, коли на порозі старості ще є сили і бажання зробити щось на благо суспільства, а відтак і на власне благо.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
КРИЛАТІ ВИСЛОВИ ПРО МОЛОДІСТЬ
– Благословенна будь ти, молодосте! (Павло Тичина)
– Багато молодих талантів невдячно забувають про те, що будують лише верх будівлі, фундамент якої вони не закладали.(Роберт Шуман)
– Юність щаслива, тому що вона нічого не знає; старість нещаслива, тому що все знає. (Франсуа Шатобріан)
– Згадувати молодість — це все одно, що відвідувати могилу друга, якого ми образили і не маємо ніякої можливості загладити свою провину. (Джоді Фостер)
. . . . . .
– В молодості ми гори звертаємо, а потім намагаємося вибратись з-під них. (Хила Казімеж)
– Молодість була би ідеальним станом, якби наставала ледь пізніше. (Герберт Асквіт)
– Що мені найбільше не подобається в молодих, так це те, що я до них вже не належу. (Ебсен Бадді)
– Юність? Хвиля, що здіймається. Позаду вітер, попереду скелі (Вільям Вордсворт)