Іван Предтеча – єдиний з усіх Святих після Божої Матері, що має свій празник Зачаття і празник Різдва. Його особа поміж Святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Найвище, найкраще свято, яким закінчується літній сонячний цикл річних календарних до християнських свят — це свято молоді — хлопців та дівчат — КУПАЛО або КУПАЙЛО, що з часом після прийняття християнства, з’єдналося із святом церковним — народженням Івана Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву — ІВАНА КУПАЛА. Іван Предтеча казав, що не гідний розв’язати шнурівку на взутті Ісуса Христа, а однак був обраний, аби охрестити Месію в ріці Йордан.
Іван Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас». Його життя – зразок для наслідування і возвеличення.
Іван Предтеча був пізньою дитиною в родині священика Захарія та його дружини Єлизавети. До слова, Єлизавета доводилась родичкою Діви Марії, адже також походила з дому царя Давида. Захарія очолював служіння у Соломоновому храмі. Під час служіння він побачив ангела, який промовляв до нього простою і доступною мовою. Ангел сповіщав про те, що у Захарія народиться син. Авжеж, священик спочатку не повірив, та ще, зважаючи на свій поважний вік, знав, що дітей у них з Єлизаветою скоріш за все не буде. Відомо й те, що бездітні родини в юдейському суспільстві сприймали як прокляті Богом. Тому така новина стала для Захарія шокуючою.
За те, що священик піддав сумнівам Божий задум, йому відняло мову аж до народження сина. Захарія назвав новонародженого іменем «Іоан», що у перекладі з івриту означає – милість Божа. Предтечою названий тому, що йшов попереду Месії, щоб приготувати Йому дорогу. Іоан був прикладом покори і молитви, навертав людей у праведну віру і хрестив у ім’я Боже. А ще Іван осуджував шлюб Іродіади з царем Іродом, яка була дружиною його рідного брата Филипа, вважаючи це блудом, тобто великим гріхом перед Богом. Ірод боявся пророка Іоана Хрестителя через те, що його високо цінив і поважав увесь народ Іудеї. Проте Іродіада шукала будь-яких методів, щоб позбутися Іоана Хрестителя і вмовила свою доньку – танцівницю Саломію негайно подати на блюді голову Іоана Хрестителя. Догодивши цареві і гостям бенкету своїм танцем, дівчина виконала прохання своєї матері, водночас засмутивши самого Ірода таким бажанням. Іоан Хреститель помер як мученик за правду, волю і віру Христову.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Покарання не минуло злочинців, які вчинили беззаконня перед Богом. Дочка Іродіади потрапила в крижану воду, переходячи взимку ріку Сикоріс,так що її голова опинилася серед гострих крижин, які миттєво її відтяли. Іродіаду і царя Ірода було відправлено у заслання, у якому вони померли в часи правління імператора Калігули.
Хрещенням Спасителя пророк Іоан завершив своє пророче служіння. Він безбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).
