– Свято походить від кельтського нового року Самайн, яке випадало на дуже темну пору. Вірили, що в цей час по землі ходить багато духів, тому з ними треба якось домовлятись або їх відлякувати.
– Вірили, що в цей час душі померлих приходять у свої колишні помешкання, щоб погрітися біля вогню. Вони бродять навколо, збираючи їжу у решти членів сім’ї.
– Саме тому Геловін відзначають з піснями і танцями, а також зі страшними історіями та легендами про духів, чаклунів, відьом і всяку іншу нечисть.
– Старші в цей день перевдягаються у костюми, а дітиська ходять від хати до хати і випрошують цукерки. Якщо ж їм відмовляють у солодощах, то вони роблять збитки. (Пригадаймо собі такі ж обряди і на свято Андрія в Україні). Американські дітлахи стукають у двері та кажуть: “Цукерки або смерть”! Цукерки – це своєрідна пожертва духам, роль яких виконують діти.
– Кельтський Самайн (або Самгейн) існує понад 2000 років. Сягає він дохристиянських часів. Лише з часом це свято збіглось із християнським Днем поминання святих або All Hallow Evening. Пізніше його стали називати Hallowe’en, і, врешті-решт – Halloween.
– Чому так важливо в укр. правописі писати це свято як “Геловін”, а не “Хеловін” чи “Хеллоуін”. Справа в тім, що раніше англ. слова приходили до нас через рос. транскрипцію. А в рос. мові немає гортанної “г”, тому її всюди писали через “х”. Для українців природно вимовляти це слово так, як воно звучить в англ. оригінали – “Геловін”. Те ж саме стосується таких слів, як “гобі”, а не “хоббі”, “Гемінґвей”, а не “Хємінгуей” та схожих.
– Незмінним символом Геловіна є чорна кішка, представниця злих сил. Щоправда, в Англії таким символом є біла кішка. Та, звісно ж, гарбуз.
– Отож, ще одним символом цього свята є Джек-о-Лентерн або гарбуз із вирізаними очима, ротом і носом та встромленою в нього свічкою. Ірландська легенда розповідає про чоловіка на ім’я Джек, який зумів двічі обдурити нечисту силу. Однак за своє гріховне життя ірландець не зміг потрапити ні в рай, ні в пекло. Так він і блукає по землі, освітлюючи собі шлях гарбузовим ліхтариком.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– Християнська церква довго боролася із відзначенням цього поганського свята, проте Геловін не тільки вижив, а й став ще популярнішим. Практика вкотре довела, що заборонений плід – завше солодкий.
– Зрештою, святкування Геловіну – річ цілковито особиста. Для когось – це можливість вдягти страшний костюм і на один вечір перетворитись на монстрика. Ще для когось – це чудова вечірка із друзями. А хтось за допомогою надмірних емоцій має нагоду викинути з себе страх і напруження. Тут важливо – щоб наступного дня прокинутись веселим і бадьорим та пам’ятати, що було вчора.
