Понад 2000 років тому кельтські племена в цей час святкували Самайн чи Геловін або ж настання нового року. Вважалось, що душі померлих у цей день повертаються у свої домівки і вимагають жертовної їжі у живих. Наприкінці жовтня давні римляни відзначали два свята – Фералії, присвячені пам’яті померлих, і дні Помони, богині деревних плодів.
Ці дати збереглись дотепер і традиційно стали часом поминання померлих та поширились у всьому християнському світі. Так з’явився День всіх святих, який католицька церква досі відзначає 1 листопада.
Вшанування всіх святих дуже важливий у цей день. Святі – це люди, які протягом земного життя свідомо і самовіддано йшли до мети. В культі вшанування всіх святих ми «торкаємося Бога» і шануємо Самого Бога. Завдяки святим, Церква стає «світлом світу» і «знаменням для народів».
Загалом вшанування святих у Церкві бере свій початок разом із культом перших мучеників християнської ери. У перші віки християнства поминання померлих обмежувалося лише родинним колом. Особливими днями молитви за померлих були дні, близькі до похорону, а також річниці смерті. Тепер це прийнято робити щороку у перші дні листопада.
У цей день в Україні, особливо Західній, не лише серед римо-католиків, а й представників інших конфесій, існує традиція відвідувати могили родичів, відправляти там панахиди і запалювати цвинтарні свічки.
У сиву давнину свято Всіх святих спочатку відзначали щороку 13 травня. В цей день у 609 році папа Боніфацій IV освячував римську ротонду, посвячену Богоматері і всім великомученикам церкви. А на початку XI ст. папа Григорій ІІІ переніс це свято на 1 листопада (тоді цей день присвятили тим святим, у яких не було свого свята протягом року).
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
День поминання померлих (2 листопада) ґрунтується на догматі католицизму про чистилище. Люди повинні пам’ятати про тих, хто пішов з життя, але перебуває чистилищі і зобов’язаний очиститись від гріхів. Скоротити час очищення можуть добрі справи і молитви, покаяння тих, хто живе і пам’ятає про померлих.
Детальніше про те, що відбувається з душею після земного життя, читайте тут.
. . . . . . . . .
Молитва до всіх святих
Ви, всі святі Божі угодники, що за свого земного життя так, як і ми тепер, вірно молилися і працювали та – завдяки провадженню й допомозі, милості і благодаті Святого Духа – терпіли й боролися та перемагали спокуси і пристрасті, ви, що в своєму житті постійно й наполегливо шукали Бога, Йому вірно й посвячено – в любові й подяці служили, а через цю свою тверду віру і молитву, Слово Боже, хрест і відречення себе самих Його знаходили і, зрештою, дійшли до Неба, ви всі, патріярхи і пророки, апостоли й мученики, святителі та ісповідники, преподобні і праведні, і Ти, личе святих жінок, ви всі добрий подвиг закінчили і витривали у Божій вірі і надії.
Тому прошу вас, що маєте велику сміливість перед Спасителем: разом зі мною просіть Його, – як доброго й всеблагого Небесного Батька, – щоб мене Він помилував, зцілив і спас душу мою. Амінь.
