21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Позаяк у світі приблизно 6000 мов та діалектів, а особливостей спілкування ще більше.
Про граматичні цікавинки у розмаїтих мовах світу написано багато. Ще більше прикладів – з різних мов та діалектів, якими спілкуються кілька сотень людей. А втім, не так багато досліджень про те, як мова, (зокрема рідна, якою думаєш і переживаєш), впливає на наш внутрішній світ на вміння контактувати із зовнішнім світом.
За кожним словом ховається його значення і вплив на мозок людини. А той, хто найкраще володіє словом, має силу і здатність впливати на інших. Недарма ж із давніх-давен так шанували пророків, мислителів, служителів культу, які поєднували слова з емоціями, ритуалами і особливими станами психіки. Тих, хто знав таємний зміст слів і взагалі володів Словом.
Те саме стосується і сучасних людей, чий словниковий запас вражає і дивує. Відомо, що чим більше слів у активному словнику (коли людина їх не тільки знає, а й промовляє), тим краще у неї працює мозок.
Відомо також, що старші люди не хворіють тоді, коли активно розв’язують хрестиківку (кросворди) або працюють розумово. Позаяк наш мозок керує багатьма іншими процесами в організмі, то й мислення – один із надважливих процесів.
Мова така ж рухлива, жива і вразлива, як людина. Мовлення як виразник всякої мови – образне, яскраве і переконливе або ж, навпаки, сухе, бідне, обмежене. Давні мудреці казали: “Заговори, щоб я тебе побачив”, маючи на увазі образ людини, яка висловлюється і послуговується мовою.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Мова, особливо рідна – не лише засіб спілкування, а й носій генетичного коду, виразник культури та показник здоров’я нації. Ось чому загарбники, агресори і окупанти роблять такі високі ставки на те, аби нищити і пригнічувати мову певного народу. Це називається лінгвоцидом – злочином проти мови. Вони чудово знають і розуміють, що мова несе у собі силу об’єднувати і берегти ті глибинні поняття, які передаються з молоком матері та кров’ю предків із покоління у покоління. А особливо якщо цією мовою думають, переживають і виражають внутрішній стан душі.
Існує цілий розділ науки – психолінгвістика, яка вивчає мовленнєву діяльність, психо-емоційний стан мовця, двомовність та особливості перекладу. Цікаво й те, що спеціаліст із психолінгвістики займається не лише мовленням суб’єкта в нормальному стані, а й у стані емоційної напруги, зміненому стані свідомості, патологічних психічних станах та подібне.
Пам’ятаймо, що мова – це не лише слова. Це – цілий світ, який нас огортає і який живе всередині кожного з нас.
