Між людьми виникають стосунки, які не завжди легко окреслити, а відтак – і назвати. А від цього багато що залежить.
Буває так, що когось вважаєш другом, а він тебе – лише приятелем. Буває й навпаки – хтось переконаний, що ти йому побратим, а сам сприймаєш його лише як знайомого чи колегу. Ось чому так важливо називати стосунки правильними термінами.
ДРУГ – людина, зв’язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися. Той, хто допоможе і порадить. Іноді – більше, ніж родич. У житті люини може бути лише кілька справжніх друзів і багато – тимчасових. Це залежить від характеру та способу життя.
ДРУЖИНА (ПОДРУГА ЖИТТЯ) – в українців є таке чудове поняття, як “дружина” – рівноправна, гідна, віддана і надійна.
ЗНАЙОМИЙ – той, кого ми стрічаємо час від часу, але близько не впускаємо у своє життя. Хтось, хто зустрічався або був відомий раніше і про якого вже склалося певне поняття. Знайомий підтримує стосунки, спілкується з ким-небудь. А ще терміном “знайомий” означують того, хто пережив щось, зазнав чогось або набув досвіду у чому-небудь.
КОЛЕГА – товариш за фахом, місцем праці, за навчанням у вищій школі тощо. Особа тієї самої професії. Термін особливо поширений серед науковців, митців як звертання.
КУМПЕЛЬ – старольвівське слово, котре означає «товариш», «колєга». Слово використовували львівські батяри. Часто з кумпелем ідуть на пиво або на здибанку (рандку, побачення), роблять збитки тощо.
ПОБРАТИМ (ПОСЕСТРА) – названий брат або ж названа сестра, споборник, соратник близький друг, товариш по боротьбі, битві, боях.
ПОМІЧНИ́К – той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо. ІВноді може бути як: асистент, підмога, права рука.
ПРИЯТЕЛЬ – слово походить від старослов’янського і означає: «любити», «подобати». В українській термінології означає фактично те саме, що й друг. В рос. мові трактується як іронічно-фамільярне звертання до когось. Із польської перекладають як “друг”.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
СОРА́ТНИК – людина, ідейно зв’язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі. Союзник, спільник. Фактично те саме, що й побратим.ТОВАРИШ – нейтральне слово, яким у радянські часи звертались до колег по роботі замість пошреного тепер “пан”. Саме через це звертання слово набуло такого іронічного присмаку, хоч за своєю суттю воно не має нічого спільного з пережитою ідеологією. Товариш – учасник спільної діяльності (товариш по роботі, по навчанню), людина, зв’язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, колега (також «товариш по нещастю»). Близький до понять «однодумець», «споборник», «співучасник», «компаньон», «партнер». Товаришування згодом може перерости у дружбу.
