Карнава́л (від лат. carne — м’ясо і лат. levare — прощавай) — народні гуляння, що відбуваються у католицьких країнах у вівторок за сорок днів до Великодня напередодні початку Великого посту. Іноді карнавал триває кілька днів. Карнавал святкують також у деяких протестантських громадах. Найзнаменитіші карнавали: Венеціанський, Бразильський в Ріо-де-Жанейро, Марді Ґра в Монреалі і Новому Орлеані, Кельнський та Майнцький карнавали в Німеччині.
Історія карнавалу сягає часів середньовіччя. У 1296 році Сенат Венеціанської республіки офіційно проголосив останній день перед Великим Постом святковим. Традиція венеціанців одягати цей час маски сходить до давніх римських Сатурналіїв, коли рабам на святі врожаю дозволяли сидіти поряд із патриціями, а тому всі ховали обличчя під масками, щоб не зважати на соціальну нерівність у такі дні.
Масниця або масляна – український аналог карнавалу.
Це традиційне слов’янське, у тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду. Саме тому воно й чимось схоже на карнавал у всьому світі.
В Україні, зокрема на Поділлі існував цікавий звичай Колодочки (Колодія). В час Масниць хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень — повертала Колодку. Такі обряди часто завершувалися укладанням шлюбу.
Пригощали на Колодія варениками з сиром і сметаною, пирогами з сиром, гречаними млинцями, наливками та іншими трунками. Так протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя. У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п’ятницю Колодку «хоронили», а в суботу «оплакували». У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Колись давно парубкам та дівчатам, які не скористалися з весільного сезону і не побралися, а також їхнім батькам, що «досі не пошлюбили» дітей, прив’язували Колодку до ноги. Особливо ж тим, які відмовили нареченому і сватам. Звісно, що ніхто не бажав ходити з таким атрибутом, а тому одразу ж давали жінкам певний відкуп: кольорові стрічки, намисто або ж наїдки, горілку і солодощі. Дівчата теж в’язали Колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча Колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Можливо, звідси й збереглась весільна традиція чіпати букетики квітів гостям – одруженим на правий бік, а неодруженим – ліворуч.
За́пуст, а також за́пусти, за́говіни, за́говін, пýщення
Це останній день перед кожним із чотирьох довготривалих постів — Великого, «Пилипівки», «Петрівки» і «Спасівки». Це свято – поєднання язичницьких і християнських традицій. Ще у дохристиянські часи в ці дні проводжали зиму, а весну зустрічали сміхом і розвагами, втішаючись щорічному пробудженню природи. У часи християнства Запусти не втратили свого радісного настрою. Адже попереду 7 тижнів Великого посту, часу обмежень і роздумів. У цей день влаштовували спуски на санчатах з крижаної гірки, гойдалки і каруселі, катання на конях, прикрашених кольоровими стрічками і дзвіночками. Перший спечений млинець віддавали бідним.
Прощена неділя
Прощена неділя мала особливе значення, адже це був останній день напередодні Великого посту. Важлива вона і в наші дні. У цей день належиться попросити прощення за всі образи і провини у рідних і друзів, щоб розпочати піст з чистим серцем.
