Колись давним-давно підтяжками користувались аристократи – треба було якось і до чогось чіпати шпагу. Згодом підтяжки стали щоденним аксесуаром простих людей, тому що були зручні і не обмежували рухи, а ще чудово тримали штани і заправлену в них сорочку. Історики повідають, що вперше вони з’явилися у Франції наприкінці XVIII ст., і їх використовували солдати. Зрештою, здавна підтяжки були частиною спідньої білизни і їх носили тільки під одягом.
Перші підтяжки почали виготовляти в 1820 році у Великобританії. Згідно із модою того часу, чоловіки повинні були носити штани із такою високою талією, що використовувати звичайний пасок для їх підтримки було неможливо. Для цього й брали підтяжки, які кріпили до штанів за допомогою шкіряних петель. Металеві затискачі для підтяжок винайшли в 1894 році, так що більше не було потреби нашивати на штанах додаткові ґудзики. У ті часи підтяжки робили зі щільної вовни у формі літери Н – тобто на спині була горизонтальна лямка, яка з’єднувала дві вертикальні лямки. Пізніше їх замінили Х-подібні підтяжки, а згодом – Y-подібні. Сьогодні випускають підтяжки всіх трьох видів, хоча Н-подібні трапляються вкрай рідко.
У США одним з перших підтяжки запатентував Семюел Клеменс, більш відомий як Марк Твен. На початку двадцятого століття підтяжки почали виходити з моди, адже талія у штанах стала нижчою. Поодинокі зірки кіно в першій половині ХХ ст. посприяли популярності підтяжок, а в 1950-х вони буде дуже модними. Жінки вперше стали носити їх в 1970-х роках. У 1986 році журнал People рекомендував «просунутій молоді» носити підтяжки звисаючими, оскільки це виглядало дуже звабливо. Потім якийсь час підтяжки зникли з поля зору модників і модниць, поки не з’явився новий тренд – стиль препп, який популяризував підтяжки разом з фетровими капелюхами, яскравими кардиганами і одягом з шотландки.
У більшості сучасних підтяжок є кріплення у вигляді «пащі алігатора» – зазвичай металеві, іноді – пластикові. Вони тримають надійно і не псують тканину штанів. Сучасні підтяжки належать до стилю casual – ненудної повсякденності. Підтяжки, які можна носити з діловими костюмами, виготовляють з атласу або шовку. Лямки зі шкіри пасують сильним і вольовим натурам або ж тим, хто виконує важку фізичну роботу. Однак більшість сучасних підтяжок (у тому числі жіночих) роблять з еластичних стрічок. Вони зручні, міцні і легко регулюються.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Варто пам’ятати, що підтяжки не носять із пасками (ременями) і не беруть до футболок. Однак, підтяжки будуть у чудовому ансамблі із джинсами і сорочками. Примітно і те, що підтяжки краще, ніж ремінь утримують брюки. Особливо на повних людях. Підтяжки не тиснуть на талію і не погіршують циркуляцію крові. А ще підтяжки – ідеальний варіант для невисоких людей, адже візуально витягають силует.
На початку минулого століття були створені підтяжки і для шкарпеток. В той час шкарпетки випускали без стрейчевой основи і ґумки, і вони частенько сповзали з ноги. Також робили підтяжки для панчіх, які кріпили до пояса.
Лікарі рекомендують носити підтяжки пацієнтам з випираючими животами. На думку деяких з них, збільшення живота у чоловіків – це наслідок використання пасків (ременів). Зрештою, якщо погортати моду 1950-х, коли чоловіки масово носили підтяжки, там і справді майже немає пузатих.
