А ще у народі кажуть: «Перша Пречиста жито засіває, Друга – дощем поливає, а Третя снігом покриває». Побутує і така приказка:«Прийшла перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста – взяла комара нечиста, а прийшла третя Пречиста – стала діброва безлиста».
Перша Пречиста — 28 серпня за церковним календарем маємо Успіння Пресвятої Богородиці. Це – одне з дванадцяти найбільших свят церковного року. День, коли закінчується короткий успенський піст, коли зібрано урожай і після якого починається пора весіль. Після Христового вознесіння на небо Матір Божа залишилась під опікою Івана Богослова. Свій час Богородиця присвячувала молитвам, часто приходила до гробу Господнього. Саме під час однієї такої молитви явився Богородиці архангел Гавриїл і провістив Їй переселення до життя небесного, що мало статися невдовзі. На підтвердження своїх слів небесний посланець вручив Божій Матері пальмову гілку.
Із цією новиною Богородиця повернулась до Вифлеєма та повідомила учнів Господа про своє успіння, яке мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Раптом зненацька засяяло Божественне світло, затьмарюючи безліч запалених свічок. І зійшов до всіх людей, які зібралися, сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Богородиця заснула і так закінчила своє земне життя, а Її тіло було забране на небеса.
Друга Пречиста — 21 вересня за церковним календарем. У Назареті в сім’ї праведних Якима і Анни з’явилася на світ Діва Марія, якій судилося стати матір’ю Ісуса Христа. Богослужіння цього дня сповнені радості, як на Різдво або Воскресіння. Відомо, що батьки Діви Марії довгий час були бездітними. І от у зрілому віці праведні Яким та Анна стали батьками, чим виправдали своє невтішне життя. Кажуть, що в цей день потрібно просити про найпотаємніше – і Богородиця обов’язково допоможе. Для тих сімейних пар, у яких ще немає дітей, важливо приходити у храм із молитвою про народження дитини. Схожими традиціями відзначались і дохристиянські часи. В цей період (а це осіннє рівнодення) вшановували богиню Рожаницю — покровительку жінок, дітей і пологів. На Другу Пречисту заготовляли калину, а пасічники остаточно утеплювали на зиму бджолині вулики. Власники ж овець вдруге проводили стрижку.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Третя Пречиста — 4 грудня за церковним календарем називають “Введення у храм Пресвятої Богородиці”. Батьки Діви Марії, Яким і Анна, довго будучи бездітними, дали обіцянку: якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, який був батьком св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.
Народні вірування звертають увагу на те, що цей день є особливим для відвідин. Хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» – тим, хто приносить добро чи якесь лихо – на увесь наступний господарський рік. Подекуди вночі проти Введення дівчата святили воду: брали її в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум’я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. Це свято пов’язувалося і з культом померлих: “На цей день Бог одпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому воно називається Видінням(народна етимологія, що Введіння — «видіння»), що душа бачить своє тіло”.
Так чи інакше, а найкращою традицією у цей день є молитва і святковий настрій.
