– Ніна Матвієнко народилась на Житомирщині 10 жовтня 1947 року. Стала шостою дитиною в селянській сім’ї Матвієнків.
– Мати, Антоніна Ільківна, мала співочий талант. Наприкінці 1970-х років Ніна Матвієнко записала диск із материними піснями.
– У школі грала у баскетбол, волейбол, окремих успіхів досягнула у метанні гранати. Навчалася у школі-інтернаті, а на канікули поверталася до села, наймалася пасти корів.
– Ніна Матвієнко почала свою концертно-гастрольну діяльність з 1967 року. Співачка з великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки.
– У 1966-1991 була солісткою вокальної студії при Державному заслуженому українському народному академічному хорі імені Григорія Верьовки. Крім того, з 1968 року співпрацює з вокальним тріо «Золоті ключі».
– У 1971 співачка одружилася з молодим художником Петром Гончарем — сином відомого українського скульптора, художника і збирача старожитностей і українського вжиткового мистецтва Івана Гончара.
– У 1972 народився Іванко, за ним Андрійко, а потім Антоніна. Сини пішли шляхом батька. Обидва вони — талановиті художники з власним мистецьким почерком і світобаченням. У 2005, досягнувши 33 років, син Іван зробив несподіваний крок, він вирішив піти в ченці і здійснив постриг. Донька Тоня Матвієнко – тепер також відома співачка. Примітно і те, що у них із мамою такий самий тембр голосу, що рідко трапляється серед співаків.
– У 1975 Ніна Матвієнко заочно закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка і активно займається літературною творчістю. Ще в радянські часи Ніна Митрофанівна написала історію народного хору імені Григорія Верьовки, надрукувала кілька власних віршів, оповідань і есе. Її твори періодично з’являються на сторінках таких часописів, як «Україна», «Дзвін», «Жіночий Світ» та інших.
– Цікавою для українців є її біографічна книга «Ой виорю нивку широкую», яка вийшла 2003 року у видавництві Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». У книзі подано пісенно-музичний матеріал із власного репертуару (понад 250 народних пісень і творів українських композиторів — колядки і щедрівки, веснянки, пісні до Зелених свят, купальські та петрівчані, жниварські й обжинкові, весільні, колискові, поховальні, жартівливі й танцювальні, псалми, історичні та станові пісні, пісні про кохання, родинне життя…). У 2004 р. вийшла книга спогадів Ніни Матвієнко «Уже так не буде, як є».
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– 1978 р., за великий внесок у розвиток українського мистецтва і за активну культурно-творчу діяльність Ніні Матвієнко присвоєно звання заслуженої артистки України. А вже 1985 р. Ніна Матвієнко стала народною артисткою України. – У репертуарі співачки переважають українські народні пісні: календарно-обрядові, побутові, ліричні гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII-XVIII сторіччя. Є також і твори сучасних українських композиторів – Є. Станковича, Л. Дичко, О. Киви, І. Поклада, І. Кириліної, В. Шумейка, М. Скорика, О. Білаша, В. Смогителя, Г. Гаврилець.
– Її колискові грали на радіо для дітей багато років, а веснянка “Розійшлись хмарки, гляне сонечко” не народна! Її автором є Ніна Матвієнко.
– Ніна Митрофанівна сама водить машину, не їсть м’яса, любить і вміє смачно готувати український борщ, смакує гарячим молоком.
– У день ювілею славетної співачки, 10 жовтня 2017 року, на Площі зірок у Києві відкрили зірку Ніни Матвієнко. Нехай слава знаменитої українки звучить на увесь світ! А самій ювілярці – Божих благословень і наснаги у всьому! Здоров’я, радості, всіляких гараздів!
