Романс “Чари ночі” – один з найкращих творів інтимної лірики Олександра Олеся

zdorov-psyh

Романс “Чари ночі” – один з найкращих творів інтимної лірики Олександра Олеся. Поезія “Чари ночі” входить до збірки “З журбою радість обнялась”. Легка романтична нота – основа цього твору, провідний мотив якого є захоплення красою життя та кохання.

У цьому вірші Олександр Олесь наголошує на швидкоплинності життя, тому потрібно радіти кожному моменту, тим більше, що щастя та кохння також швидко минає. Поет закликає не думати про те, що буде завтра “Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада”, а відчути себе щасливим та коханим.

. . . .

Чари ночі

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

“Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада:

Весна іде назустріч вам,

Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши

Свій сум, думки і горе —

І струмінь власної душі

Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмелій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани…

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п’яні.

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, —

Гори! Життя — єдина мить,

Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти,

Коли ввесь світ співає?

Налагодь струни золоті:

Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок

З вогнем, з піснями в гості

На свято радісне квіток,

Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття:

Що візьме час, що люди,

Погасне в серці багаття,

І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі…

Та знай: над нас — боги скупі,

Над нас — глухі й нечулі…”

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

“Цілуй, цілуй, цілуй її —

Знов молодість не буде!”