Графіті й мурали – для чого їх намалювали?
Розписані стіни – мистецтво, яке повертається у новому форматі.
Обряди і традиції
Етнічні групи в Україні
На території сучасної України проживає багато етнічних груп, які своєю самобутністю привносять в культуру українців цікаві риси.
“Доле, доле, йди до мене вечеряти!”
7 грудня в українському народному календарі – день святої великомучениці Катерини. Здавна це свято вважалося одним із найбільших і найважливіших серед численних жіночих свят українців. Раніше наші предки відзначали свято Долі – з молодіжними забавами, обрядами, ворожінням на коханих та щасливе подружнє життя. З приходом християнства первісні традиції не втратилися, а знайшли своє продовження у дні святої Катерини, яку називають заступницею шлюбу і наречених.
Свято Введення
На четверте грудня у православному календарі припадає свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. У народі його ще називають “Третьою Пречистою” (“Перша Пречиста” – Успіння Богородиці, 28 серпня, “Друга” – Різдво Божої Матері, 21 вересня) або просто “Введенням”. Як і чимало інших українських християнських свят, Введення поєднало церковні традиції з язичницькими віруваннями, пов’язаними з культом землеробства та сільськогосподарським календарем.
Вишиваний Рушник
Вишивати рушник – це давня традиція на Українських землях. Традиційно український рушник – прямокутник з тканини на якому вишиті різні символи і візерунки. Переважно вишивика розміщується симетрично на обох кінцях рушника. Тканина у більшості використовувалась домоткана: лляна або конопляна.
Дохристиянські весняні обряди
На Українських землях святкування християнської Пасхи замінило традиційні дохристиянські святкування – стрічання весни та Великодня. За давньою традицією уже після зимових свят починали готуватися бо мала прийти весна. Метою обрядів – імітації процесів оранки, сіяння, оспівування польових робіт було прикликати швидкий прихід весни і тепла, задобрити духів поля і дому. Від цього залежав добробут людей землеробів.