На четверте грудня у православному календарі припадає свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. У народі його ще називають “Третьою Пречистою” (“Перша Пречиста” – Успіння Богородиці, 28 серпня, “Друга” – Різдво Божої Матері, 21 вересня) або просто “Введенням”. Як і чимало інших українських християнських свят, Введення поєднало церковні традиції з язичницькими віруваннями, пов’язаними з культом землеробства та сільськогосподарським календарем.
Християнська історія
У Святому Письмі немає згадок про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято засноване на церковних традиціях та апокрифах. Згідно з цими джерелами, батьки Діви Марії Йоаким і Анна довго не мали дітей. Вони ревно молилися Богу і пообіцяли, що якщо в них народиться дитина, то віддадуть її на служіння Господу. Через деякий час у них народилась донька Марія. Коли їй виповнилось три роки, батьки виконали обіцянку і привели дівчинку до храму в Єрусалимі, де вона перебувала аж до заручин зі св. Йосифом.
Народні звичаї та повір’я
У народному календарі українців свято Введення завершує осінній цикл і розпочинає зимовий. Вважалося, що до цього дня потрібно скінчити всі сільськогосподарські роботи. Наші предки казали: «До Введення можна копати землю лопатою, а від Введення до Благовіщення не можна, бо земля спочиває і на літо сили набирається»; «Від Введення до Дев’ятого четверга (після Різдва Христового) не можна бити білизну на воді праником, бо то шкодить ниві і накликає влітку бурю на поля»; так само «Коноплі треба потерти до Введення, бо той, хто тре їх по Введенні, накликає на поля бурю, а на себе від людей зневагу». Дехто ці заборони пов’язує з культом померлих, адже, за повір’ям, саме цього дня Господь відпускає на землю душі праведних, щоб вони могли побачити (“увидіти”) своє тіло. «Душа видить своє тіло, тому й Видіння» – говорили на Слобожанщині, пояснюючи назву свята.
Одним із дохристиянських звичаїв на Введення було освячення води. У ніч перед Введенням дівчата збиралися в місці, де три струмки сходяться в одне русло. Набирали води, запалювали два поліна, а коли вогонь розгорався, тримали їх над череп’яною мискою і лили воду так, щоб вона проходила «між двома вогнями». Вважалось, що така вода допомагає від різних хвороб, вроків, а особливо годиться для «привороження» парубка.
Зранку на Введення молодиці обсипали корів насінням коноплі та мастили маслом вим’я – «щоб давали багато молока», обкурювали пахучим зіллям, «щоб ніхто не відібрав живності». З борошна жінки варили густу киселицю і давали коровам – «щоб була густа сметана».
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Початок нового господарського року на Введення асоціюється з відомим повір’ям про «полазника». За звичаєм, хто в цей день першим прийде до хати, той принесе щастя або невдачу на новий господарський рік. Якщо першим до хати увійде молодий здоровий чоловік, до того ще й з грішми, то увесь рік у хаті буде достаток і всі будуть здорові. Якщо ж увійде старий кволий чоловік, ще й бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, вважалось, коли першою до хати зайде стара жінка – «то вже добра не жди». Також недобрим знаком було, якщо хтось приходить щось позичати. Тому колись сусіди, а особливо старші та бідніші люди, в цей день не ходили в гості – щоб потім не було нарікань, що то вони принесли нещастя.
Раніше саме свято Введення знаменувало собою початок зимового циклу обрядовості. Недарма казали: «Введення прийде – свят наведе». І справді, Введення розпочинає період популярних серед українського народу зимових свят: Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколи, Ганни, а тоді Різдво, Новий рік, Водохреща… І так аж до Стрітення.
Народні прикмети
Якщо цього дня випадав сніг, то люди казали, що це Третя Пречиста снігом землю покриває. А ще говорили: «Введення прийшло – зиму привело».
. . . . .
У цей день наші предки спостерігали за погодою, намагаючись вгадати, якою буде прийдешня зима і майбутній урожай.
- Якщо на Введення морози – всі свята будуть морозні, а якщо тепло, то всі свята будуть теплі.
- Введенські морози ще зими не роблять.
- Введенські морози рукавиці на мужика наділи, холоднечу встановили, зиму на розум наставили.
- Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забива гвіздки, то люта зима буде.
- Як на Введення буде вода, то в літі буде молоко.
- Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія трава. (Скільки на Введення в сліду води, стільки на Юрія трави).
- Як горобець нап’ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія (6 травня) трави.
- Похолодало цього дня — зима буде суворою.
