Петриківський розпис
Цікавий, автентичний, неповторний – петриківський розпис. Традиційний український художній стиль з безліччю мальовничих квітів, дивних птахів, барвистих візерунків
Synychka
Великдень в українських традиціях
Великдень або Пасха – це найбільше християнське свято. Символ визволення від гріха та спасіння. Христос своєю безневинною смертю зламав правила смерті і дарує нам життя вічне у Раю. Це свято переходу від смерті до вічного життя. Дата цього свята змінюється кожного року за місячно-сонячним календарем. Єдине, що є сталим – святкування відбувається завжди у першу неділю після першого весняного повного місяця, після весняного рівнодення. У нашій традиції ми святкуємо Пасху за Юліанським календарем. Цього року святкування Великодня припадає на 1 травня.
Водимо гаївки
Гаївки – це давні весняні ігри, в які традиційно бавляться на Великдень
Ігри з крашанками
Гратися на Великдень крашанками – це красива та цікава традиція. Варіантів ігр безліч
Традиційний рецепт паски
Приготування паски – обов’язковий атрибут святкування Христового Воскресіння. Кожна господиня має свій – вивірений часом, найкращий рецепт паски. Приступати до замісу паски треба обов’язково з добрими думками і побажаннями, адже тісто вбирає у себе усю енергетику. Потрібні будуть молоко, дріжджі, цукор, мука, масло, ванільний цукор та родзинки.
Вишиваний Рушник
Вишивати рушник – це давня традиція на Українських землях. Традиційно український рушник – прямокутник з тканини на якому вишиті різні символи і візерунки. Переважно вишивика розміщується симетрично на обох кінцях рушника. Тканина у більшості використовувалась домоткана: лляна або конопляна.
Дохристиянські весняні обряди
На Українських землях святкування християнської Пасхи замінило традиційні дохристиянські святкування – стрічання весни та Великодня. За давньою традицією уже після зимових свят починали готуватися бо мала прийти весна. Метою обрядів – імітації процесів оранки, сіяння, оспівування польових робіт було прикликати швидкий прихід весни і тепла, задобрити духів поля і дому. Від цього залежав добробут людей землеробів.