Реставрація чи реконструкція?

Реставрувати і реконструювати можна все. Різниця полягає лиш у тому, який спосіб обрати. Якщо твір мистецтва чи давня річ настільки пошкоджені, що розсипаються в руках, то доцільно її реконструювати. Якщо ж річ лише злегка пошкоджена, її ще можна врятувати шляхом реставрації. Отож…

РЕСТАВРАЦІЯ речей або творів мистецтва — це рятувальні, відновлювальні та консервативні засоби для оновлення і збереження. Реставрують все – від ювелірних прикрас до архітектури. І є для цього два способи.

Музейна реставрація. Перед тим, як братись до об’єкта, його глибоко вивчають, досліджують і шукають шляхи та способи реставрації, аби не нашкодити і не знищити. Із особливо цінними речами працюють фахові реставратори, які мають досвід і вміють не лише відновлювати речі, а й використовують консервацію і збереження. Буває й так, що за браком відповідного матеріалу об’єкт не вдається реставрувати. Пошкоджений, але законсервований об'єкт в музеї часто виставляють поряд з його мальованою реконструкцією (тканина, різьблене дерево, частка скульптури чи архітектурна деталь, напис на камені, реконструкція повного зображення пошкодженого механізму, історичного костюму тощо). Так, наприклад, якщо у знайденій вазі чи глечику бракує окремих фрагментів, їх доліплюють тонованою масою без відновлення малюнка на реставрованих частинах, але тоді можна побачити власновіч, якої форми і якого розміру був посуд. Найкраще вдається від реставрувати олійний живопис, але у тих випадках, коли добре збережено авторський шар на полотні.

Доповнені частини і засоби втручання фіксуються в документах, що зберігаються. Якщо ж ідеться про реставрацію пошкодженої вишивки, то їх відтворюють аквареллю, що дає змогу при необхідності швидко зняти реставраційне втручання. Музейна реставрація – це данина мистецтву і прагнення зберегти для прийдешніх поколінь цінні набутки давньої культури.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Комерційна реставрація має на меті не лише оновити об’єкт, а й повернути йому товарний вигляд. Так, стародавню різьбу на креденсах і шафах доповнюють новими деталями в одному стилі, ретельно полірують та вичищають від пилу і бруду. Іноді до автентичних творів мистецтва додають невідповідні фрагменти, прикрашають непотрібними деталями заради кращого продажу. Тим, хто не цілком орієнтується у вартісності таких речей, краще вдатися до консультації фахівців-мистецтвознавців.

РЕКОНСТРУКЦІЯ – це відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами. Реконструкцію проводять у тих випадках, коли відреставрувати щось неможливо.

Так, у наш час дуже популярна реконструкція давніх взорів українських вишиванок, окремих технік шиття, кроїв одягу і прикрас. Для реконструкції намагаються підбирати матеріали, аналогічні первісним. Однак, якщо таких матеріалів уже не збереглося, фахівці можуть використовувати схожі або дешевші. Зовні буває важко відрізнити реконструйовану річ від реставрованої.

Щодо будівель, то реконструкція важлива, насамперед, якщо йдеться про пам’ятки архітектури або забудову в історичних частинах міста. Перед проектувальником стоїть важливе завдання, яке в десятки разів складніше, аніж сучасне будівництво. Адже йому необхідно не тільки поліпшити експлуатаційні характеристики будівлі, створити умови для його ефективного використання, але й відновити його колишню зовнішність та зберегти дух епохи.

Ще кілька слів про так звану історичну реконструкцію, яка тепер дуже популярна серед творчої молоді. Це – відтворення історичних костюмів та боїв різних епох, використання техніки та обладунків, реквізитів і артефактів. Їх часто використовують для зйомок історичних фільмів та фестивалів. В Україні історична реконструкція тримається в основному на добровольцях-ентузіастах.