Залицяння – женихання – флірт

Мудрий словник пояснює нам, що ЖЕНИХАТИСЯ – означає виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися. Щоправда, залицятися можна мало не щодня, а женихатися – хіба що з метою одруження.

Сучасна молодь, яка більше сидить у гаджетах, аніж у реальному світі, навряд чи має таку здатність – залицятися. Все зводиться до смайликів та коротких фраз на сенсорних екранах. А ще якихось 100 років тому період залицяння та женихання був справжній мистецтвом, вуличним видовищем, на який збігались і старі, і малі. Примітно і те, що українські дівчата не завжди чекали на вияви симпатії з боку хлопця. Кажуть, що в окремих регіонах вони самі обирали собі пару, і була страшна ганьба тому хлопцеві, котрий відмовив дівчині. Ось так.

У піснях часто згадують про те, що хлопець просив у дівчини напитися води. Якщо дівчина була згодна, вона дозволяла це зробити, а якщо ні – виливала воду. Без слів ставало зрозуміло, що продовження залицянню не буде. Та якщо хлопець хотів взяти реванш, то заохочував до процесу залицяння своїх друзів та подруг улюбленої дівчини. Іноді саме через наполегливість він і досягав успіху. До речі, порада напитися холодної води також означала – забути про шал кохання.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Модними і поширеними у Європі були пісенні залицяння.

Це «маттінати» (ранкові пісні) й «серенади» (вечірні пісні) італійців й іспанців та близькі до них за змістом «обади» і «равейє» французів. Зазвичай, хлопець приходив із друзями під вікна коханої і в супроводі музичних інструментів (гітари, бандурильї, лютні, мандоліни та ін.) піснями розповідав про свої почуття. На знак схвалення дівчина кидала з вікна своєму прихильникові квітку. Або не відчиняла вікна…

У деяких містах Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. серенада також була популярною. Коли дівчина приймала любовну пісню, то виходила і дякувала, а як ні – засвічувала сірником у вікні, щоб дати знати, що чула, як їй співали. В такий спосіб закохані й мирилися між собою. І це вельми романтично.

У жорсткому і прагматичному сучасному світі цей романтичний церемоніал все частіше замінюється банальним «Ти мене кохаєш?», а пишномовні промови з лагідними і пестливими зворотами перетворюються в SMS-ки на парканах, асфальті та стінах під’їздів.

Отож, якщо Ви хочете почути від коханої людини заповітне «так», не зайвим буде звернутися до нині забутих моделей етикету.

Щоденні прояви флірту і жартів спостерігаємо всюди – на вулиці, у транспорті, в крамницях, на роботі. Чийсь променистий погляд, вихоплений із натовпу, може додати заряду бадьорості на увесь день. А випадково зроблений комплімент комусь покращить настрій і піднесе самооцінку. Психологи впевнені, що той, хто щедро робить компліменти іншим, збагачується емоційно сам. Авжеж, флірт і залицяння мають межі – важливо не запливати за поплавки людських стосунків. Тоді світ стане кращим, а люди – привітнішими.

“Любити можна борщ і шинку, горілку, сало, ковбасу, але кохати – тільки жінку, лише її одну. І квітку, і травинку, вино, театр – усе любіть, але кохайте тільки жінку усе життя і кожну мить!..” — каже знаний львівський «батяр» Петро Радковець.