Що таке співзалежність і як із нею боротися

freedom-1886402_960_720.jpg (72.19 Kb)

Співзалежністю психологи називають стан, коли людина є паталогічно залежною від іншої. При цьому все це відбувається дуже емоційно та проникливо, а часом набуває фізичних проявів.

Співзалежність є хворобливим явищем, її можна навіть прирівняти до нездорової манії. Жертва, навіть розуміючи негативний впливи людини на себе, все одно продовжує жити у цьому ж стилі. Часто такі випадки трапляються із рідними алкоголіків, наркоманів, агресорів.

Ознаки співзалежності

  • - Компульсивні дії, нав’язливі думки.
  • - Самообман, заперечення
  • - Почуття вини, низька самооцінка
  • - Неконтрольована агресія, придушений гнів
  • - Ігнорування своїх потреб і зосередженість на інших
  • - Депресивна поведінка, замкнутість, проблеми у спілкування
  • - Суїцидальні думки.
pills-1569173_960_720.jpg (111.51 Kb)

Причини співзалежності

Насамперед все залежить від людини. Співзалежними зазвичай стають ті люди, котрі дуже сильно переймаються проблемами інших.


Вони вміють жертвувати собою заради когось. Часто ототожнюють себе з іншою людиною, межі їх власної особистості нечіткі і розмиті.

Наступною причиною є родина. Адже усі, хто живе в одному родинному колі, перебувають також в одному енергетичному полі. Відтак стан одного члена впливає на стан інших. Це також називаємо спів залежністю. У сім’ї мусить існувати рівновага. Якщо її немає, то кожен намагається підсвідомо її відновити.
Коли будь-хто змінює поведінку, інші так чи інакше можуть цьому протистояти (навіть невідомо). Відразу ж порушується рівновага, що змінює поведінку вже усіх членів родини.

Психотерапевти провели певні дослідження, під час яких з’ясували цікаві деталі. Були випадки, коли члени сім’ї заважали лікуванню «хворого», поводились так, ніби вони зацікавлені у тому, аби «хворий» не міг одужати. Бувало також, що «пацієнт» одужував, а при цьому членам родини ставало гірше. Тобто наче змінюючи спосіб життя хворого, вони намагалися змінити спосіб життя цілої родини.

Взагалі усі співзалежні вважають, що проблеми немає, що вони все тримають під контролем і нічого незвичайного не відбувається. Проте це лише така форма психічного захисту.

pair-707506_960_720.jpg

Насправді у співзалежних посилене бажання контролю.


Їм хочеться контролювати і себе, і оточуючих і усі емоції, які можуть принести біль. Хоча в результаті така поведінка лише погіршує ситуацію. Адже залежний починає іти «у глухий захист», а співзалежний страждає від неспокою. І чим довше продовжується такий контроль, тим гірше для усіх. І йдеться не лише про психологічний стан. Важливо те, що такі дії можуть викликати фізичні хвороби.

Стадії розвитку співзалежності

Рання стадія:

  • Формується прихильність до залежного.
    Потенційний спів залежний надає допомогу, подарунки, підтримку.
  • Намагання сподобатись.
  • Викликається турбота про залежного.
  • Намагання знайти пояснення його поведінці: «У нього немає вибору», тощо.
  • Сумніви. Наприклад,коли залежний від алкоголю приходить п’яним, а співзалежний задумується, чи справді це так і точно знаходить інше пояснення.
  • Заперечення залежності. Співзалежний знаходить мільйон пояснень і «відмазок» для залежного, заперечуючи тим самим реальну дійсність.
  • Відмова від власних інтересів. Співзалежний готовий залишитись вдома, не піти туди, куди планував, аби тільки вберегти залежного, наприклад, від чергової дози.
  • Обмеження спілкування. Воно зводиться лише до того, що людина спілкується із тими, які підтримують розмову на тему, який залежний партнер бідолашний і ні в чому не винен.
  • Залежність настрою. Емоційний стан співзалежного починає залежати від поведінки залежного партнера.

Середня стадія

  • Заперечення поведінки залежного. Наприклад: «Так, він дійсно украв гроші, але їх там не було багато».
  • Покривання, брехня заради «порятунку» залежного.
  • Самозвинувачення і постійна тривога.
  • Зниження самооцінки.
  • Повна ізоляція від друзівю
  • Контроль залежного.
  • Звинувачення залежного і погрози.
  • Гнів від того, що нічого не змінюється.
  • Усвідомлення, що контроль – марний.
  • Постійні коливання настрою.
  • Зняття відповідальності із залежного.
  • Сімейні секрети – «Сміття із хати не виносять».
  • Поява залежності. Друзі
    Не секрет, що дружити алкоголіків також можуть піти цим шляхом.

Пізня стадія

  • Постійна пригніченість.
  • Чітка залежність.
  • Порожнеча і байдужість.
  • Стрес-залежні захворювання: виразка шлунка, гіпертонія.
  • Посилення контролю залежного аж до насильства.

Як звільнитись від співзалежності

Єдиний спосіб допомогти залежному – це дати йому спокій. Як би дивно це не звучало. Усі події мають відбуватися природно. Займіться собою, розслабтеся. Залежний партнер піде слідом за вами, якщо ви самі почнете звільнятись від співзалежності. Важливо визначити свою зону відповідальності і зрозуміти свої межі.


При цьому партнер має знати про ці межі і не заходити за них. Замість того, щоб влаштовувати істерики просто спокійно поясність, яку саме поведінку більше терпіти не будете і що буде, якщо партнер таки перейде цю межу.

person-984124_960_720.jpg (.86 Kb)

Ну і головне: поважайте чужий вибір і простір. Кожна людина живе так, як вважає за потрібне. Ви маєте в першу чергу думати про себе. Бо уявіть собі, що рятувати нема кого. Що ви тоді робитимете? Краще знайдіть спільні інтереси із залежним. Проживайте життя яскраво. Позитивні емоції потрібні усім. Як вам, так і залежному. І, зрештою, це і буде шанс на одужання обом.

Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2020.