Кохаю. Сказати чи мовчати?

serce

Сильні емоції закоханості з віком минають, але люди так влаштовані, що пам’ять фіксує лише гострі переживання, і саме такі почуття ми називаємо «справжнім коханням».Так це чи ні – судити важко. Але в пориві емоцій – дівчата часом бояться, навіть, собі зізнатися, що закохалися. І «комком» в горлі стає один тільки спогад про коханого. Так, ми можемо кілька років любити хлопця, дружити з ним, але ніколи так і не сказати про свої почуття. Є безліч статей в інтернеті, як за натяками, жестами, тембром голосу зрозуміти: подобаєшся Ти йому чи ні. Але все це – тільки ланцюжок психологічних маніпуляцій, і безперечно, завжди причина страждань.

Сказати чи ні? Стереотипи, що жінкам заборонено говорити першими про свої почуття, не мають під собою жодних «здорових» аргументів. Навіть, аристократичні пані та принцеси у своїх романтичних листах, зізнавалися чоловікам у своїх сердечних справах. Подивимося на все простіше, і засвоїмо одну беззаперечну істину. Любити не соромно. Любити це дар, це здатність нашого серця бути живим, а не черствим. І про це можна говорити відкрито. Бережіть любов. Простою правдою про свої почуття, Ви зігрієте чиєсь серце, і не будете роками мучитися питанням, чи гадати на ромашці.

Хлопці, які і дівчата, також закохуються, і їм також буває страшно зізнатися у пориві почуттів, і вони часто мовчать. Мовчать і дівчата, і що? А нічого. Через п’ять років платонічного кохання і дружби, ви розійдетеся кожен своєю дорогою, влаштуєте свої сім’ї з іншими, бо будете вже дорослі та по іншому подивитеся на світ. А п’ять років Вашого прекрасного, платонічного почуття закінчиться нічим: спогадом, нездійсненною мрією.. Бо хто винен? Ви ж мовчали, боялися, соромилися. А все могло бути інакше, – одного дня скажете собі Ви. І справді, якби Ви були щирі один з одним: хто зна, може зараз від плоду цієї любові, по будинку бігали вже ваші діти. Ви не приречені страждати. Ви народжені, щоб жити і бути щасливими сьогодні. Будьте прості і мудрі.

Суспільство нав’язує дівчатам роль за якої,начебто, не пасує говорити про свої почуття. Пасує дівчатка. Навіть не сумнівайтеся. Просте та щире серце, – любить, бо ми так влаштовані. І це прекрасно. Немає нічого поганого в тому, що ви закохалися в хлопця. Не мучте себе сумнівами, і скажіть про свої почуття, навіть, коли Вас переконують, що дівчині не пасує. Це краще, аніж потім страждати від депресії через психологічні муки. Любити – це завжди прекрасно. Якщо любов взаємна, ви створите разом свій спільний, реальний світ, а якщо ні, будете знати напевно, що попереду Вас чекає ще багато чудових емоцій і знайдете свою долю. Не мовчіть. Бо через мовчання, хлопець ніколи не здогадається, що Вам подобався, і можливо, він також мав до вас ніжні почуття, але мовчання та страх спалили ваші мости назавжди. Не шкодуйте про це потім, і нехай років через двадцять Він вам не сниться, бо доля давала шанс, яким Ви не скористалися..