Чим пахне 8 березня?

Чим пахне 8 березня?

8_bereznya.jpg (91. Kb)

Я не буду нікого переконувати, святкувати чи ігнорувати це свято. Не питатиму, чим воно пахне і кому воно потрібне. Ось – кілька найцікавіших фактів з історії цього свята. Мудрі люди завше самі порадять собі із тим.

Вже в стародавньому Римі існував жіночий день, який відзначали матрони – вільно народжені жінки, одружені, отримували від своїх чоловіків подарунки, були оточені любов'ю і увагою. Рабині теж отримували подарунки.


Господиня дому дозволяла невільницям в цей день відпочивати. Одягнені в кращий одяг, із запашними вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести – хранительки домашнього вогнища.

Пролетарське феміністське свято 8 березня починалось як соціалістичне політичне свято. Виникло це свято як день боротьби за права жінок. 8 березня 1857 року в Нью-Йорку зібралися на маніфестацію робітниці швейних та взуттєвих фабрик. Вони вимагали 10-годинний робочий день, світлі та сухі робочі приміщення, рівну з чоловіками заробітну плату. Працювали в той час жінки по 16 годин на добу, отримуючи за свою працю копійки. Чоловікам після рішучих виступів вдалося добитися введення 10 годинного робочого дня.


На багатьох підприємствах в США виникли профспілкові організації. І ось після 8 березня 1857 року утворилася ще одна – вперше її членами стали жінки.

Кажуть, що справжнє коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда – маніфестації феміністок, основну масу з яких складали німецькі повії. Очолювала демонстрацію німецька єврейка, революціонерка Клара Цеткін. У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.

На початку XX століття обурені невдячністю чоловіків чиказькі домогосподарки вийшли на вулиці міста і, гуркочучи порожніми каструлями, відрами і тазами, стали вимагати поваги до себе, рівних політичних прав, можливості працювати на підприємствах, служити в армії і поліції. У результаті багато хто з чоловіків міста залишилися в той день голодними. Невідомо, чи то чоловіки знайшли якийсь шлях до ображених жіночих серцях, чи то домогосподарки, випустивши пар, змирилися зі своєю нелегкою жіночою долею, але історія до пори до часу забулася.

У 1910 році на Міжнародній конференції жінок-соціалісток в Копенгагені, Клара Цеткін виступила з пропозицією про святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, яке прозвучало, як заклик до всіх жінок світу включитися в боротьбу за рівноправ'я.


Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагались рівних виробничих прав з чоловіками.

У 1965 році свято 8 березня в СРСР стало вихідним днем, а в 1977 році – міжнародним. ООН прийняла резолюцію 32/142, закликавши всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права. Існував і його святковий ритуал. Цього дня на урочистих заходах держава звітувала перед суспільством про реалізацію державної політики щодо жінок.


Суть свята полягала в тому, щоб акцентувати увагу на особливому місці жінки в боротьбі за «щасливе комуністичне завтра», виділивши для неї аж цілий день. Совєтська влада забезпечила цю рівність тим, що дала жінці в руки лопату, відбійний молоток, посадила на трактори, відібравши від жінки традиційну функцію – берегині сімейного затишку, жіночність, материнське щастя. Адже по догляду за дитиною в той час давали тільки 1 рік. Потім жінка була змушена повертатись на роботу.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

День 8 березня став символом фемінізму й антисексизму. У деяких країнах, у яких відзначається цей день, жінки отримують подарунки та квіти.
Цей жест багато феміністок, однак, знаходять недоречним, оскільки вони вважають, що день повинен привернути увагу до статевої рівності.

8_bereznya2.jpg (133.3 Kb)

Часто від старших людей у Галичині можна почути, що 8 березня – це день Гамана. Що це означає?

Іван Франко у своїх тритомних “Галицько-руських народних приповідках”, пояснює, що вислів “Били, як жиди Гамана” – це “натяк на біблійне оповідання про Гамана, жидівського ворога, що погинув через те” (т. 1, с. 31). Дійсно, в Біблії в Книзі Естери (Старий Завіт) описано, як Аман (мабуть, пізніше Гаман), радник перського царя Ксеркса, через ненависть до Мардохея – юдея, який не хотів схиляти перед ним голову, замислив винищити всіх євреїв, що мешкали в Перській імперії. Він навіть домігся того, що цар прийняв відповідний указ, згідно з яким це мало статися одного дня. Однак, завдяки цариці Естері задум Амана не тільки провалився, але й спричинився до його загибелі. Цар Ксеркс після розмови з Естерою страшенно розлютився на Амана й звелів його повісити. Відтоді євреї відзначають день смерті Амана як свято, коли їхній народ урятувався від загибелі з рук ворогів. Воно називається Пурім. Цього дня євреї читають в синагогах Книгу Естери, а також обмінюються подарунками і влаштовують спеціальні вистави. Того дня євреї не тільки перевдягаються задля участі у виставах, обмінюються подарунками, а й печуть так звані “гаманові вуха” (очевидно, якесь спеціальне печиво). А оскільки Пурім відзначають приблизно в той самий час, що й совдепівський жіночий день, то, мабуть, галичани саме тому пов’язали день 8-го березня з цим єврейським святом, назвавши його, і, здається, небезпідставно, по-своєму – днем Гамана.

Для тих жінок, кому свято 8 березня пахне квітами, бажаємо бути жіночними і тішити цей світ своєю красою та почуватися самодостатньою і коханою!

Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2019.