Чому Миколай бородатий заходить до кожної хати

Чому Миколай бородатий заходить до кожної хати

7532_mikolai.jpg (213.15 Kb)Жоден новий рік у всьому світі не обходиться без такого веселого, дотепного і чарівного персонажа, як дідусь, котрий розносить дітям (і навіть дорослим, які у нього вірять), подарунки. От тільки у кожній країні його називають інакше, та й подарунки цей дідусь бородатий залишає у різних місцях. Та найголовніше для кожного Діда Мороза – принести подарунок вчасно і подарувати усім. Та ще не забути, куди ж точно покласти. Так, святий Миколай в Україні кладе дітям подарунки під подушку, а російський та білоруський Дід Мороз залишає під ялинкою. У шкарпетках знаходять дарунки англійські та ірландські діти, а в черевиках – мексиканці. Новорічні подарунки падають через димар у Франції, а на балкон – в Іспанії.

У Швеції Дід Мороз кладе подарунки біля пічки, а в Німеччині залишає на підвіконні. Благочинність як стиль життя! Прообразом усіх святих Миколаїв, а відтак і дідів Морозів вважають угодника Миколая, який жив насправді, був добрим чудотворцем, єпископом Мирлікійським, покровителем дітей і знедолених. У місті Мира, (тепер Демре), що в Малій Азії, народився цей святий ще у 4 столітті. У дитинстві він вирізнявся з-поміж інших дітей чуйністю та милосердям. А коли виріс, то справою свого життя обрав благочинність – допомогу тим, хто цього вкрай потребував. Святий Миколай прожив довге і цікаве життя. Поховали його у соборному храмі міста Міра. А в 1087 році мощі св.

Миколая було перевезено італійськими купцями у місто Барі, що на півдні Італії, бо християнській провінції загрожувало нашестя мусульман. Святого Угодника вважають заступником тих, хто мандрує водними шляхами, а також охоронцем від всіляких природних стихій. А ще святий Миколай – заступник усіх моряків та рибалок. Із плином часу його пошанувала як Східна, так і Західна Церква. В українській народній традиції свято Миколая обходимо з 18 на 19 грудня. Супроводжується воно веселощами та пивоварінням. В цей день зі самого ранечку ходили по хатах „полазники” – хлопці шкільного віку, аби побажати господарям щастя й здоров’я. А малі діти прокидалися раніше, аніж звичайно і шукали заховані для них подарунки. У деяких регіонах України св. Миколай приносить подарунки усім без винятку.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

Усі люблять Санту! Костюм Діда Мороза з’явився не одразу.

На початку ХІХ ст. його зображали високим,у плащі та з люлькою в зубах. І лише через 90 років англієць Тенніел „одягнув” дідуся у червону шубу, підбиту білим хутром, змалював його товстеньким та веселеньким. В 1809 році Вашингтон Ірвінг опублікував сатиричну „Історію міста Нью-Йорка”, в якій висміяв голландське минуле, зокрема традиції дарувати подарунки і виносити на Різдво дерев’яну скульптуру святого Миколая та співати йому хвалебних пісень. Голландські переселенці Нью-Йорка хвалили Sinterklaas, якого згодом успішно перейменували на Санта-Клауса.

У 1822 році Клемент Кларк Мур написав серію казок про Санту, якого змусив заповзати через димар із люлькою в зубах. А в 1841 році один філадельфійський комерсант Паркінсон, аби заманити покупців, винайняв одного пузаня і перевдягнув його на Санту. Перший живий Санта сидів на даху крамниці, тримаючись за димар. Згодом видавець Луїс Пранг поширив традицію вітати друзів на Різдво листівками, та й сам, звісно ж, випустив картки Санти у червоному одязі. Чому американський Санта нам так нагадує напій „Кока-кола”? Цьому є своє пояснення. Художник з реклами на цій питній фірмі, Гадон Сандблом, почав працювати над проектом „Санта-Клаус також п’є кока-колу”.
Було це у далекому 1931 році. До цього часу, чотирма роками раніше газета „Нью-Йорк Таймс” детально описала американського Санту: великого зросту, в червоній мантії, шапочці та з білими бакенбардами, густими бровами і червоним носом, котрий волочить за спиною мішок із подарунками. А дизайнерові „Кока-коли” тільки й було роботи, що поєднати кольори улюбленої фірми із кольорами костюму Санта-Клауса. Різдвяна пошта За кілька кілометрів від столиці Лапландії, де проходить Полярне коло, збудували Центр Діда Мороза. Хоч за усіма тамтешніми переказами, він живе на сопці Корвантунтурі, у пустельній та непрохідній місцині, а у селище приходить на роботу – там його офіс. На цю адресу у зимову пору приходить сотні й тисячі листів. З цієї оказії у селищі навіть відкрили окреме поштове відділення. Всі імена одного Діда Дід Мороз (Дід Тріскун, Морозко чи Корочун) – персонаж білоруського та російського фольклору. Він трохи суворий. Носить довгу шубу, в руках тримає льодяну патерицю, а за спиною волочить мішок із подарунками. У цього Діда Мороза є не лише онучка Снігуронька, але й дружина – Зима. Санта-Клаус – представник США й Австралії. Американський дідусь носить куртку, а на голову вдягає ковпачок.У перервах між роздаванням подарунків він курить люльку, а коли не встигає, то мандрує по світу не пішки, а на оленях і входить до хати через димар. Австралійський Санта точнісінько такий же, тільки у плавках і на скутері, адже у країні кроликів та кенгуру в цей час року спека неймовірна! Корбобо – узбецький дідусь. Він ходить всюди зі своєю вірною супутницею Коргиз (Снігурочкою). В узбецькі кишлаки (селища) він в’їжджає новорічної ночі верхи на ослі, одягнений у смугастий халат. Йоулупуккі – представник Фінляндії. Таке дивне ймення він одержав від двох слів: „Йоулу” – що у перекладі означає „Різдво” та „пуккі” – „козел”. Багато років тому фінський Дідусь Мороз носив козлячу шкуру, а потім подарунки почав розвозити на запряженому козлику. Пер Ноель – Дідусьо Січень, із Франції. Ходить, спираючись на патерицю, а на голові носить капелюха. Святий Миколай – у Бельгії, Польщі та в Україні. Легенда свідчить, що одного разу він залишив золоті яблучка бідній сім’ї, де зростало троє доньок і таким чином урятував їх від нещасливої долі. Святого Миколая вважають чи не найпершим Дідусем Морозом. Він їздить на коні, виряджений у митру та білу єпископську мантію. Його завжди супроводжує слуга-мавр Чорний Пітер, котрий за спиною волочить мішок із подарунками для слухняних дітей, а в руках – різки для збиточників. Бабо Наттале – поспішає до італійських дітлахів. Окрім нього, котрий поспішає лише до чемних, приходить фея Бефана (Ла Бефана). Бешкетникам перепадає від феї лиш вуглинка із чарівного попелу. Увлін Увгун – живе у Монголії. Він завжди з’являється у супроводі Зазан Охін (Снігурочки) і Шина Жила (хлопчика – Нового року). Початок року в Монголії збігається зі святом скотарства, тому тамтешній Дід Мороз, чи то пак Увлін Унгун одягнений у шати скотарів. На голові в нього велика лисяча шапка, а до пояса прикріплена табакерка, кремінь та кресало. В руках він тримає довгу нагайку. Ніссе – норвежець. Він маленького зросту, адже предки його, ніссе – це маленькі домовички. Олентцеро – так звуть діда Мороза у країні Басків. Він одягнений у національний домотканий одяг і носить зі собою баклажку доброго іспанського вина. (Баски – народ в Іспанії (950 тис. осіб) та Франції (140 тис. осіб). Живуть також у країнах Латинської Америки.) До мусульман на початку травня приходить із подарунками старий на ймення Хизир Ільяс. Одягнений він у червоний ковпак, зелений шарф і зелений халат, на якому вишиті квіти.
Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2018.