Свято Миколая – знане ще з дитинства. 6 грудня діти чекають з нетерпінням, заздалегідь вчать вірші та пишуть листи Святому Миколаю. Тож пропонуємо добірочку віршів до Святого Миколая – як не вивчити з дитям, то хоч почитати та створити передсвятковий настрій.
Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці
І принесе у твою хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе Тобі здоров’я!!!!
***
Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.
У віконце заглядає, подарунки підкладає.
Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо
Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.
Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:
Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,
Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був
І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,
Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,
Фунтів міліон любові і кохання не на слові,
А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.
Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.
Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.
Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.
Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.
Я із святом Вас вітаю й віри в диво Вам бажаю!
. . . . . .
***
Хай Микола принесе у хату
Здоров’я й радості багато,
Приємні, щирі поцілунки
І ще багато подарунків!
***
Місяць засурмив в ріжок:
– Миколай йде до діток!
У мішку несе багато
Подаруночків малятам.
Для Максимка є машинка,
Для Мар’янки мандаринка,
Миколайчик для Мартусі,
Сіра мишка для Катрусі.
***
Від хати до хати біленьким сніжком
Ходить Святий Миколай із мішком,
Приносить дарунки на втіху,
Радості море і щирого сміху!
Хай осінить своєю любов’ю,
Мудрості дасть, і сили, й здоров’я,
Ласкою серденько хай зігріває
І усі мрії заповітні здійсняє!!!
. . . . . . .
***
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай!!!
Він в шапці-невидимці,
У теплім кожушку
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку!
***
Від хатинки до хатинки
Ходить Миколай —
Кожушок чарівний,
Срібна борода.
Він несе дарунки
Діточкам малим
І любов дарує
Українцям всім!
***
Темна нічка наступає,
Снігом білим засипає,
Всі дороги і будинки,
Всі дерева і ялинки.
Ніби казка на малюнку –
Сніг малює візерунки.
Двері в хату відкривай,
Йде до вас сам Миколай .
Він несе свої вітання,
Радість, свято, побажання:
Щоб у кожній хаті – всі були багаті!
Щоб у кожнім домі всі жили в любові!
. . . . . . .
***
Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.
***
Святий Миколаю,
Тебе я чекаю,
У нічку святкову
З’явись мені знову
З небесної казки.
Для Божої ласки
Я рученьки зношу:
Дай долю хорошу
Для мене – дитини,
Й моєї родини
І тяжіль камінний
Зніми з України.
. . . . . . .
***
Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий — не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.
Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.
Подаруночки — це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.
Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей!
. . . . . . . .
***
Ходить він завжди вночі
Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.
Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним — мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий… (Миколай)
І. Бевз
