Хатіко став символом собачої вірності та героєм однойменного фільму. Щороку 7 березня в Японії відзначають фестиваль на його честь.
“Щороку 7 березня відбувається фестиваль Хатіко, створений на честь собачої вірності. Протягом десятків років статуя Хатіко є основним місцем зустрічей у Токіо. Будь-якого часу доби там завжди хтось стоятиме і позиратиме на годинник, очікуючи друга,” – так написав у своїй книзі “Акупунктура міста” Жайме Лернер.
Героїчний пес Хатіко породи акіта-іну народився на фермі поблизу Одате, що у префектурі Акіта. Маленьке щеня подарували професорові Хідесабуро Уено. (Кіноверсія розповідає, що професор випадково знайшов його на вокзалі). Саме через те, що песик виявився у професора восьмим за рахунком, його й було названо Хаті (або Гачіко). Прожив він 12 років, 10 з яких – в очікуванні господаря з роботи.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Професор щоденно діставався на роботу залізницею, а вірний песик Хатіко супроводжував його на вокзал і чекав з поверненням додому. На залізничній станції Сібуя усі знали і любили чотирилапого друга. Та одного травневого дня 1925 року у професора стався серцевий напад, і додому він більше не повернувся. Хатіко ще протягом 10 років приходив і чекав на нього, визираючи із натовпу. Ночувати собака йшов на ґанок професорського будинку, а наступного дня знову вирушав на станцію Сібуя. Місцеві торговці підгодовували пса, а працівники залізниці пильнували, аби Хатіко ніхто не ображав. Так песик став символом станції та загальним улюбленцем.
Зрештою, в березні 1935 року песик Хатіко пішов до свого професора на небеса. У всій Японії було оголошено жалобу. Згодом Хатіко відкрили пам’ятник. У своєму первісному вигляді пам’ятник простояв до 1944 року. Бронзову скульптуру Хатіко забрали для військових потреб, та по війні зробили точну копію, яка є дотепер.
У 2009 році було знято фільм “Хатіко”, заснований на реальних подіях та щемливій історії вірності й дружби між професором і його чотирилапим другом.
