Свято Маланки

Свято Маланки

malanka_1.jpg (111.69 Kb)Протягом кількох днів Старого-нового року, напередодні Щедрого вечора, а точніше – з 13 на 14 січня – молодь святкує Маланку, а наступного дня – свято Василія. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. На Буковині Маланку ще називають «Переберія». Це свято найкраще прижилось саме у Чернівцях і ближніх селах та подекуди і в сусідніх областях. В деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров'янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя». На Тернопіллі Маланку під назвою Маланія проводять щорічно в селі Горошова Борщівського району та інших селах над Дністром.

Звідси й співанка про Маланку-подністрянку. На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «баба» Маланка та «дід» Василь. У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад. Ось уже кілька років поспіль у Чернівцях, на площі Філармонії, влаштовують фестиваль Маланок. Це атракційно і весело. Молодь навмисно одягає на себе гламурні шати, чіпає уніформи і маски, розважає публіку дотепними сценками з життя політиків, зображає ведмедів із крилами. Фестиваль Маланок в Чернівцях – це унікальне дійство, на якому представлена українська, бессарабська, гуцульська, молдавська, румунська маланка, традиції яких збережені на Буковині. Найбільше охочих подивитись на Маланку в так званих природних умовах збирається щороку 14 січня у мальовничому буковинському селі Вашківці за сорок кілометрів на схід від Чернівців. Особливо яскраво цей давній ритуал проходить у селі Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області та сусідніх Чудеї, Їживцях, Нижніх Петрівцях. Хлопці збираються у громади і за кілька тижнів перед святом розподіляють ролі.

Так, на роль «цариць» («regine») намагаються підібрати гарного парубка (іноді підлітка) з тонкими рисами обличчя, роль «ведмедя» («ursul») доручають найсильнішому, «циганів», «жидів», «лікарів» вибирають з найвеселіших парубків, які люблять жарти і вміють повеселити людей. Керує цим процесом найавторитетніший парубок, ватажок — «калфа» («calfa»). Крилатий ведмідь або урсул – дуже поширений образ буковинської Маланки. При виготовленні костюмів крилатих «ведмедів», котрі характерні тільки для Красноїльська, використовують скручену в перевесла суху вівсяну солому. На голову урсулам прилаштовують шапки-кумчи, а поверх одягу рясно прикрашають коралями-пацьорками. Морда ведмедя — з липового дерева, обклеєна картоном чи овечою шкірою, в отвори для очей вставляють ліхтарі з червоним світлом. Урсул розігрує сценку «вмирання», над яким витанцьовує циган і повертає його до життя. «Царі» та «цариці» («regii si reginele») одягнуті в національні румунські костюми. Царі — в білих штанах, сорочках, обшитих візерунками, прикрашених кептариках. «Цариці» вдягають спідниці-«горбатки» (румунською «fote»), розшиті золотистими і сріблястими орнаментами, вишивані сорочки, кептарики. На головах у них корони зі вставленими іконками, прикрашені намистом та дзеркалами.

І царі, і цариці тримають у руках мечі.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються із настанням темряви, після заходу сонця, тобто в той час, коли, за повір’ями, розперізувалася всяка нечиста сила. Раніше в цю святкову ніч люди сиділи по хатах, побоюючись виходити надвір. Випадкова зустріч з рядженими не обіцяла нічого доброго. Якщо на їх шляху траплявся перехожий, його могли кинуту в сніг. Жінок і дівчат, яких зустрічали дорогою, намагалися облити водою, вимазати їм обличчя сажею чи попелом (давні символи багатства та родючості).

Кульмінація карнавального дійства припадає на день 14 січня і завершується спільним частуванням. У статті використано матеріали з чудового журналу «Карпати. Туризм. Відпочинок» за 2007 рік, який уже давно не виходить.
Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2019.