Золото – метал Сонця!

zoloto.jpg (88.32 Kb)

Золоту поклонялись різні народи, вірячи в те, що воно – дитя Сонця і колись пролилось на землю золотим дощем. Про те, що цей метал давній, свідчать історичні факти. Перші золоті прикраси знайшли у Варні (Болгарія) понад 7000 років до н. е. В Єгипті промивали золото майже 4000 років до н. е. і приносили в дар фараонам.


На території нинішнього Судану та частині Єгипту існувала країна Куш, яку з Х ст. називали Нубія. І якщо кажуть, що вдалося зірвати куш, то йдеться про «золоту столицю».

Приблизно 2100 р. до н. е. було відкрито технологію золочення полум’ям: на мідні предмети наносили тонкий шар золота із додаванням свинцю.


За Менеса, який об’єднав Верхній і Нижній Єгипет у могутнє Давнє царство, золото слугувало засобом обміну та грошима у вигляді золотих кругів по 7-15 грамів кожен.

Багатою на золото була і Мала Азія. Так, фригійський цар Мідас навіть потрапив у казку – все, до чого він торкався, одразу ж ставало золотим. Боги покарали його за надмірну захланність. Від голодної смерті царя врятувало купання у ріці Пактол, котра стала золотоносною.

Добування золота у ріці залишилось і в приказці про царя Креза. Батько його Аліат чи не першим у світі запровадив чеканку монет із золота і срібла. А знаменитий цар Соломон одержав у подарунок 120 центнерів золота від цариці Савської.

Через золото ставалися різні колізії.


У вічних пошуках благородного металу мандрівники вирушали на край світу. Так згодом з’явилась «золота лихоманка». Христофор Колумб у 1492 році вирушив до Індії, а потрапив на острів Гуанахані, який назва Сан-Сальвадор. Туди він згодом і спровадив конкістадорів, котрі вигребли золото і принесли місцевому населенню незвідані хвороби. У колумбійській столиці Боготі в Музеї золота є унікальна збірка із 8000 відчеканених та відлитих у золоті побутових предметів та прикрас давніх культур Американського континенту.

На поч. ХХ ст.


почали добувати золото в Сибіру, Північній Америці, Австралії. У 1848 році золота лихоманка заполонила землі Каліфорнії. Ось як це описав Стефан Цвейг: «Довгими вервицями тягнуться золотошукачі із заходу і сходу, пішки, верхи і на підводах – не люди, а сарана. Не визнають ні правил, ні моралі». Через 40 років ці описи були актуальними і на Алясці у басейні річки Клондайк. Таким самим «клондайком» стала для ненаситних золотошукачів і Південна Африка. А там, окрім золота, є ще й поклади діамантів.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

В сучасному світі золото використовують по-різному. Так, в мікроелектроніці дуже широко використовують золоті провідники і гальванічні покриття золотом контактних поверхонь, роз'ємів, друкованих плат. Ювелірні вироби виготовляють не з чистого золота, а з його сплавів з іншими металами, значно переважаючими золото з механічної міцності та стійкості. Відомо, що чисте золото без домішок м’яке, мов пластилін і непридатне до ужитку. Використовують благородний метал і в стоматології: коронки та зубні протези виготовляють із сплавів золота з сріблом, міддю, нікелем, платиною, цинком.


Такі сплави поєднують корозійну стійкість з високими механічними властивостями.

Гордість України – Золота скіфська пектораль, нагрудна прикраса царя, яку в 1971 році знайшли на території Товстої могили поблизу міста Покров Дніпропетровської області. Вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виконана із золота 958 проби. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями. Пектораль місяцеподібної форми складається з трьох ярусів. Головним сюжетом парадної нагрудної прикраси є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків, розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось таїнства. Ліворуч і праворуч від основної сцени стоять корови і коні з телятами, а за ними розташовані фігури скіфських слуг, один з яких доїть вівцю, а інший — корову, тримаючи в руках відповідно ліпний горщик і невелику амфору. У нижньому ярусі відображені різноманітні сцени терзання і полювання диких і фантастичних тварин. Середній фриз — фігури птахів серед пагонів аканта і квітів. Зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

В усіх країнах кількість золота в сплавах контролюється державою. В Україні загальноприйнятими вважається п'ять проб золотих ювелірних сплавів: золото 375 проби, 500, 585, 750, 958.

375 проба. Основні компоненти — срібло і мідь, золота — 38 %. Негативна властивість — тьмяніє на повітрі (в основному через утворення сульфіду срібла Ag2S). золото 375 проби має колірну гаму від жовтого до червоного.

500 проба. Основні компоненти — срібло і мідь, золота — 50,5 %. Негативні властивості — низька ливарність, залежність кольору від вмісту срібла.

585 проба. Основні компоненти — срібло, мідь, паладій, нікель, золота — 59 %. Проба досить висока, це обумовлено численними позитивними якостями сплавів: твердість, міцність, стійкість на повітрі. Широко застосовується для виготовлення ювелірних прикрас.

750 проба. Основні компоненти — срібло, платина, мідь, паладій, нікель, золота — 75,5 %. Позитивні властивості: схильність до полірування, твердість, міцність, добре обробляється. Колірна гама — від зеленого через яскраво-жовтий до рожевого і червоного. Використовується в ювелірному мистецтві, особливо для філігранних робіт.

958 проба. Містить до 96,3 % чистого золота. Рідко використовується, адже є досить м'яким матеріалом, що не піддається поліруванню. Характеризується ненасиченістю кольору.

999 проба. Чисте золото. Всі сплави вище 750 проби не тьмяніють на повітрі.

Дякуємо українській вікіпедії за золоту інформацію.



Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

 

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144

➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com

➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc

 

Дякуємо!

 



Підтримайте Korali.info! Become a Patron!

Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2022.