Татуювання – модно чи небезпечно?

Татуювання – модно чи небезпечно?

Татуювання у вигляді перехрещених топірцівАвжеж, татуювання можна вивести майже так само просто, як і нанести. З ким не буває? Можна в такий спосіб «скріпити» з кимось дружбу і любов, залишити на тілі згадку про доленосну подію. Але ж шкіра – це ваш одяг на все життя! Молодість і шаленство гормонів перешумить, а рисунки залишаться! Та й не просто це так собі – розмалювався і забув. Психологи довели, що символи мають вплив на долю господаря і на його здоров’я – фізичне і психічне. Не знати, чи й шкіра після цього не захворіє? Отоді вже буде зовсім не смішно і не модно. Тоді вже буде плач у кабінеті дерматолога… і порятунок себе не від краси, а від небезпеки і шкірних проблем. Тому перш ніж наважитись на такий крок, навіть якщо у вас грошей кури не клюють, подумайте сім разів! Або сімдесят сім!!! Гаразд, – якщо вже так кортить зробити зі себе картинну галерею, то чому б не скористатись послугами художника і зробити собі розпис хною чи басмою – мехенді? Він тримається на тілі понад 2 тижні і нешкідливий.

А ще є тимчасові татуювання, котрі завше можна змити чи стерти. Сподіваюсь, що невеликий екскурс в історію татуювання допоможе збагнути, кому і для чого це мистецтво так було потрібне. Перші рисунки на людському тілі слугували не для прикрас, а для відлякування злих духів та для залякування ворогів. Якось вчені знайшли „людину із криги” – Сімілауна, яка є доказом існування татуажу вже у 3300 році до Р. Хр. І що б там не писали гламурні журнали, а процедура нанесення татуажу пов’язана із жорстоким болем, і прийшла до нас від первісних племен, де й дотепер є обов’язковою. Щодо походження слова „татуювання”, то на думку багатьох етимологів, воно прийшло до нас із островів Океанії, де слово „тату” містить корінь „та” і означає „рисунок”. У 1778 році слово „татуювання” вперше було застосоване перекладачем, котрий вирядився із другою експедицією Кука. Перші етимологічні дослідження цього слова здійснив Лаперуз за наказом короля Людовіка XVI.

Зрештою, в 1858 році слово „татуювання” вперше увійшло до XІ видання Медичного словника Нітсена. Одні з найдавніших татуювань було знайдено в Єгипті. Це ж єгиптяни винайшли та зберегли секрет бальзамування тіла. У єгиптян татуювання використовували як заклинання проти хвороб. Такі рисунки наносили собі на шкіру жерці богині Ізіди та бога Озіріса. Північна Америка. У деяких племенах північноамериканських індіанців до нашого часу вважають, – чим рясніший та детальніший татуаж, тим мужніший його носій. Під час розкопок в Перу було виявлено людські рештки із елементами татуажу, де найбільше фрагментів – із сонячним промінням. Вони датуються приблизно 1100-м роком до Р. Хр. В епоху великих географічних відкриттів європейці були вражені зовнішністю аборигенів, котрі жили на островах Тихого океану. Деякі з них були рухливими картинними галереями з ніг до голови.

На обличчя їм було нанесено страхітливі маски, аби відлякувати ворогів.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

Майже 100 р. до Р. Хр. з’явились зразки татуажу і в Китаї.

Втім, вони прикрашали не лише тіло, але й одяг і декларували соціальний статус носія. За допомогою татуювань таврували злочинців, наносячи їм на чоло ієрогліф „іну”, що означає „собака”. Якщо чесно, то усіх китайців у цьому перевершив Каїн, котрий після вбивства свого брата Авеля ходив по світу із печаттю на чолі. У Японії мистецтво татуажу називають „іредзумі”. У середні віки вид і тип татуювання визначав статус і професію. Так, середньовічний кат мітив злочинців знаком хреста, зображаючи його на внутрішнім боці плеча.
Татуаж був поширений і серед гейш, яким забороняли з’являтися оголеними. Японські майстри винайшли прихований татуаж, який можна побачити лише у стані крайньої збудженості. Щоправда, ці татуювання роблять на основі отруйних елементів – титану і свинцю. За свідченням істориків, татуаж був поширений серед фракійців, дакійців та сарматів. Практикували це мистецтво асирійці та давні євреї. У Давньому Римі таврували рабів і злочинців, однак злий правитель Калігула розважався тим, що змушував знатних городян робити татуаж проти їхньої волі. В епоху перших християн доволі поширеними стали релігійні мотиви – для розпізнавання братів по духу. У центральній Європі татуювання наносили собі ремісничі (цехові) майстри. Однак, широкого розмаху набули вони лише у часи великих світових мандрів. До ХІХ ст. серед європейців найбільше „татуйованих” виявилось з-поміж моряків, злочинців та військових. Так, у Франції заборонили наносити татуаж, зважаючи на релігійні переконання та загрозу зараження шкіри. Втім, це не завадило у 60-х роках ХХ ст. відкрити там перші салони. Ескімоси, якути, евенки. Мистецтвом татуажу захоплювались переважно жінки та дозрілі дівчата. Іноді їх наносили в хворі місця як лікувальний засіб, однак щодо техніки, то витримати її міг не кожен здоровий: намазану сажею нитку пропускали під шкіру. Це тривало увесь день. Ось таке геройство. Сучасне татуювання наносять спеціальними машинками і переважно у стерильних умовах. Хоч, на жаль, не завжди. Шкіра після нанесення гоїться ще тиждень, за нею треба спеціально доглядати, аби добре загоїлося. Ось кілька причин, чому люди наважуються «набити» татуювання:
  • це модно і стильно, бажання виділитись зі безликого натовпу;
  • доленосні повороти або кардинальна зміна іміджу;
  • виклик знудженому суспільству і бажання довести свою самостійність;
  • адреналінова залежність – під час нанесення тату організм, реагуючи на біль, виробляє адреналін;
  • тату надає носію почуття захищеності; для деяких це є спробою подолання комплексу неповноцінності;
  • використовують тату в косметологічних цілях: приховати шрами та інші проблемні ділянки тіла;
  • захоплення героями та ідолами, яких хочеться мати на власній шкірі.
Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2018.