Як впізнати Наталію Мощенко?

Щиро вітаю! Мене звати Наталія Мощенко і на сьогоднішній день я позиціоную себе у якості художника-ілюстратора. Моє рідне місто – Київ, тут я зростала і навчалася, отримала вищу художню освіту. З тих пір випробовувала себе у різних сферах творчої діяльності. Нещодавно переїхала у місто Житомир, де і почалася моя справжня творчість, яка спостерігається і сьогодні.

Після декількох власних художніх виставок у Житомирі, а потім у Києві, моя колекція картин взяла участь у благодійному фестивалі, де майже усі картини були передані на благодійність. На цьому перший етап моєї творчості завершився. Незабаром я відкрила для себе справжній світ ілюстрації. З чого й почався мій новий етап творчості, яким я зараз і живу.

– Ваш стиль одразу можна впізнати. Мабуть, саме тому Ви маєте так багато прихильників? Насамперед, серед любителів поштівок. Адже не секрет, що в такий спосіб популяризуватись дуже зручно. Тож як можна окреслити Ваш стиль і коли Ви почали свої «листівкові» проекти та з ким?

Стиль, у якому я малюю, піддався мені дуже не просто. Для цього я намагалася знову відчути себе маленькою дівчинкою і “дитячою” рукою намалювати щось дуже легке, просте, казкове. Коли практикувалася, навіть заплющувала очі під час малювання, щоб повністю віддатися іншим почуттям. Нарешті мені вдалося і це була “Ворона у шапці”, яка стала не тільки моїм найпершим досягненням у новому стилі, але й фаворитом серед усіх робіт минулої колекції.

Коли організовувала найпершу виставку у Житомирі, мені запропонували надрукувати листівки з картин, щоб відвідувачі мали змогу взяти їх собі на згадку. Тут мене вперше і впіймали посткросери – люди, які займаються колекціонуванням листівок та пересиланням їх по усьому світу. Від них я отримувала пропозиції друкувати листівки на продаж. Так і почалося мій листівковий шлях. На сьогоднішній день співпрацюю з трьома українськими інтернет-магазинами.

– Окрім листівок де ще можна побачити Ваші роботи? Чи є такий вид діяльності, чого Ви не оформляєте? Якщо є, то що і чому?

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Листівка – це не основний напрямок мого творчого життя. Більшою мірою свою творчість я презентувала у якості акварельних графічних робіт. Картини можна було придбати для декорування інтер’єру. Але останнім часом я повністю віддалася ілюструванню дитячої книжки.

– Про який грандіозний проект мрієте чи хочете втілити в життя?

Усі свої творчі мрії і плани я тримаю у таємниці. І лише коли задум перетворюється у реальність, я із задоволенням демонструю і розповідаю.

– Чи є у Вас інша робота або захоплення окрім малюнків? Якщо є, то яка, а якщо нема, то чому?

Я вважаю себе класним кулінаром. Думаю, воно якимось чином пов’язано з моєю художньою діяльністю. Відчуваю певну проекцію між кольором, смаком і ароматом. Своїми кулінарними здібностями бавлю чоловіка і друзів. Якщо одного разу станеться так, що я перестану бути художником, відкрию власний ресторанчик )))

– Як Ви дбаєте про захист своїх авторських прав? Чи бували випадки нелегального використання Ваших робіт?

Я дуже багато вивчала це питання і консультувалася у спеціалістів. То ж підкована. Поки що не мала неприємностей з цього боку. Використання моїх картин у комерційних цілях не помічалося.

Іноді зустрічаю в інтернеті милі копії своїх робіт. Але, бачити, як хтось по-дитячому перемалював собі мою картинку, одне задоволення. Дуже активно використовують мої картини у якості схем для вишивок хрестиком. Тут також, не маю нічого проти, аби люди тішилися улюбленим хобі. Навіть приємно, що люди проявляють таку увагу до моєї творчості. Дуже вдячна!