Витинанки

Ажурні, силуетні, довгі чи круглі - серветки і настилки з цупкого паперу були окрасою хати з давніх часів. Позаяк мереживо і тонкі тканини були доволі дорогими та йшли переважно на одяг, господині примудрялися "мережати" хату паперовими серветками. Зображені на них птахи, квіти, інші обереги відганяли нечисту силу.

vitinanki_2.jpg (79.83 Kb)

Слугували такі прикраси протягом року, потім папір на сонці ставав жовтим. Серветки можна було часто змінювати і витинати нові. Старими у давнину, либонь, розпалювали піч. Разом зі старими витинанками згоряли і всі негаразди - так вірили наші предки.


vitinanki_3.jpg (96.89 Kb)

Ще понад 100 років тому популярним було мистецтво устеляти ажурними витинанками полиці креденсів та буфетів, навісні полиці кухонь, полички із сервізами у кімнатах. Витинанки також робити як внутрішні рамки-паспарту для ікон і фотографій. Паперовими декорами прикрашали вікна, двері, навіть робили фіранки.

Оздоблювали витинанками і рами між вікнами. У час зимових свят між рами подвійних вікон клали вату, "бальони" (ялинкові прикраси), дощик і неодмінно - витинанки або вирізані з паперу сніжинки.

vitinanki.jpg (131.56 Kb)

Окремим напрямком паперового мистецтва слугували вирізані з паперу силуети. Пригадую, на міських базарах колись стояли німі майстри з валізкою на підвищенні, в якій лежали клаптики кольорового паперу і відкритки.


Кожен охочий міг замовити в такого німого майстра свій силует за невеличкі гроші. Витинали тут же, вклеювали у відкритку і віддавали власникові.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Із часом у містах зникла мода на милі серцю дрібнички, та й на самі серванти чи креденси. Відповідно, серветки, навіть вишиті, також відійшли в минуле. Тепер витинанки залишились лише у сніжинках, що їх готують діти у садочках або на уроках праці в школах.

Кажуть, що мода на витинанки прийшла до нас із Китаю. Адже саме там, як тільки вперше зробили папір і ножиці, взялися до паперового мистецтва. Відомо, що папір - матеріал делікатний і недовговічний, тому найдавніших зразків не збережено.
Попри те, в Україні є кілька цікавих майстрів, котрі своїми витинанками заслуговують на звання шедеврів.


Давнє мистецтво витинанки відроджує сучасна мисткиня Дарія Альошкіна.

Батьки Дарії Альошкіної скульптори. Дівчина виросла на Вінниччині у багатодітній родині. П’ятеро дітей жили у творчій атмосфері – допомагали батькам довбати камінь, робили витинанки. Дарія навчалася у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкірбляка на Буковині.


vitinanki_4.jpg (95.03 Kb)

У 2007 році Дарія закінчила ЛНАМ, магістратуру за спеціальністю монументально-декоративна скульптура. Працює в галузі станкової та монументальної скульптури, витинанки, графіки. З 1996 року бере участь у виставках та симпозіумах. Режисер Театру Тіней "Див". Організатор молодіжних пленерів на фестивалі "Тустань".

Після навчання дівчина планувала їхати до Києва. На прощання зі Львовом влаштувала виставку і на ній познайомилась з майбутнім чоловіком – скульптором Гордієм Старухом.


Зараз хлопець створює музичні інструменти – ліри. Дівчина каже, що так він поєднав музику та скульптуру. Гордій Старух - засновник гурту «Joryj Kłoc», але зараз має новий гурт «Лірвак». Сьогодні подружжя має трьох маленьких дітей: Росаву, Вакулу та Енея.

Витинанки на фото - мисткині Дарії Альошкіної




Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

 

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144

➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com

➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc

 

Дякуємо!

 



Підтримайте Korali.info! Become a Patron!

Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2023.