Сніжинки - небесні шедеври

Сніжинки - небесні шедеври

snigynka-2.jpg (67.61 Kb)Маленька замерзла краплинка води, яка прилітає до нас із зимових хмарин, звідкись із піднебесся, стає витвором мистецтва! Це – складна симетрична структура, яка складається з кристаликів льоду. Примітно, що жодна сніжинка не повторює іншу, вона шестикутна. Не буває п`ятикутних або семикутних сніжинок. Важать сніжинки заледве один міліграм, на 95% складаються із повітря, саме тому вони білі і саме тому так повільно падають на землю. Розміри звичайної сніжинки досягають заледве кількох міліметрів. У морозяну днину сніг скрипить під ногами. Цей скрип виникає через те, що кристалики льоду, з яких складається сніг, ламаються при стисненні і видають своєрідний хрускіт. Його звучання залежить від навколишньої температури.

Чим вона нижча, тим міцніші кристалики і голосніший звук. Примітно і те, що у морозяну днину важко зліпити сніговика чи навіть маленьку сніжку – сніг розсипається в руках. snigynka-1.jpg (278.46 Kb) Прісна вода, із якої утворюються сніжинки, має унікальні властивості. Насамперед, ця неповторна рідина, як ніякі інші рідини у природі, при замерзанні не стискається, а розширюється. Ось чому так небезпечно залишати у посудинах чи трубах воду, аби вона не замерзла і не рознесла ємкості. Вчені довели, що вода вміє зберігати й передавати інформацію. Так-так, на перший погляд це звучить трохи дивно. (Зрештою, як диво і те, що ми, люди, на 70 % складаємося із води). Та пригадайте хоча б, якою помічною є освячена на Водохреща вода.

Недарма ж її освячують срібним хрестом, адже срібло є добрим дезінфектором. Вчені порівняли освячену і звичайну воду. Дивина – вода, принесена на Йордан із церкви, заморожена у сніжинку, була гармонійною і красивою, як дороге мереживо. А вода, котру не освячували, нагадувала хаотичне застигле полотно. snigynka-3.jpg (91.89 Kb) Цікавий експеримент з водою провів японський вчений Емото Масару. Він довів, що вода має пам’ять. Саме для цього він попросив групу людей спроектувати на посудини з водою відповідні емоції – на одну: любов і вдячність, на іншу – страх і агресію. Потім воду із цих посудин заморозили у спеціальних кріогенних камерах і показали усім охочим заморожені сніжинки під мікроскопом. Ось що побачили там спеціалісти. Вода, яку тримали біля мобільного телефону, яку нагріли в мікрохвильовці, якій висловили огиду, нагадувала перекошеного каліку і не мала чіткої шестигранної структури, а сніжинка із ідеальними гранями утворилась від того, коли воді багато разів сказали «дякую». (До слова, психологи вважають почуття вдячності найкращим і найбільш лікувальним для людської психіки).

Ще один цікавий експеримент провели із водою японські вчені – їй «вмикали» різні стилі музики. Після цього воду відразу заморожували і вивчали під мікроскопом. Результати здивували вчених. Вода, яка «слухала» класику: Баха, Моцарта і Бетховена, виявилась гармонійною, як довершені сніжинки. Після важкого року вода стала хаотично замерзлою та понівеченою.

Нарешті, найцікавіший експеримент було проведено із рисом. У три однакові посудини поклали рисові зернятка і залили їх водою з одного джерела. Протягом місяця одній посудині щодня говорили «дякую», другій – «ти дурний», а на третю не звертали уваги. Через місяць рис у першій посудині забродив і видав приємних запах. В другій посудині рис почорнів, а у третій – зігнив. Учені дійшли висновку, що людська байдужість, ненависть і гнів, яку проявляли до «третього» рису, найшкідливіша для людини і особливо для води, яка усе запам’ятала.
Освячення водою їжі та ритуальні освячення у храмах різних релігій також має наукове підтвердження. Учені довели, що частота коливань, які йдуть від молитви, дорівнює 8 герц – а це збігається із частотою коливань Землі. Тобто, освячена і «заряджена» вода зберігає молитовну інформацію і передає її віруючим, налаштовуючи на гармонію. Примітно і те, що у різних релігіях світу не можна приступати до молитви без попереднього очищення (омовіння) водою.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

Найчистіша у світі вода є на гірському плато Рорайма на перетині Венесуели, Бразилії і Гайяни, що у Латинській Америці. До неї треба діставатися джунглями понад два дні. Люди, котрі живуть неподалік, не мають великих статків, але їх вирізняє одне: вони дуже позитивні та здорові, адже вживають неймовірно потужну і чисту воду. (Жителі великих міст, на жаль, споживають дуже неякісну і хімічно оброблену воду, виснажену трубами і стоками). Недарма вірять у те, що вода може повернути людині пам’ять. У світі немає однакової води. І вода з того краю, де людина виросла і де пила воду дитиною, залишається в її організмі на все життя. Примітно і те, що тварини ніколи не питимуть штучно очищеної води – вони надають перевагу воді з природних джерел. Саме тому ми так тішимося, коли на темний одяг легенько приземлиться гармонійна сніжинка. А це означає, що у світі ще є чистота і гармонія. Від теплого подиху тендітна сніжинка знову стане крапелькою води… та лише для того, аби потім знову піднятись у небо і впасти вже іншою, але такою ж гарною сніжинкою! Цікавинки про сніжинки: – На острові Хоккайдо в Японії створено єдиний в світі музей сніжинок. – Найбільшу в світі сніжинку виявили в США 1987 року. Діаметр гігантської красуні становив цілих 38 см! – На земній кулі не існує двох однакових сніжинок. – У пустелі Сахара вперше і востаннє випав сніг у 1979 році. – Найвідомішим дослідником снігу є Вілсон Алвін Бентлі (Wilson Alwyn Bentley). Цей американський фермер значну частину свого життя присвятив винаходу і вдосконаленню способу фотографування сніжинок. Спадщина Бентлі включає велику бібліотеку журналів, книг і опублікованих статей, а також більш 5000 знімків сніжинок, за що він і отримав своє прізвисько «Сніжинка» (Snowflake). – В одному кубічному метрі снігу знаходиться приблизно 350000000 сніжинок. – 80 відсотків запасів прісної води на нашій планеті міститься саме у вигляді льоду і снігу і займає 12 відсотків земної поверхні.
Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2019.