Ісповідник віри, граф Митрополит Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі на Яворівщині. Рід Шептицьких у минулому доклав чимало зусиль для духовного зросту нашого народу, бере початок у XIII ст., а його предки – галицькі бояри, відомі з часів Лева Даниловича. У 1284 р. Лев, Галицький король, подарував їм земельні володіння. Відомі дві лінії роду Шептицьких – що походить із сіл Шептиці та Угерці.
Батьки Романа – граф Іван і графиня Софія Шептицькі прищепили синові благородні риси вдачі ще змалку та дали відповідне аристократичне виховання. Будучи молодим студентом, Роман Шептицький вирішив стати монахом василіянином і священиком східного обряду, що суперечило родинним традиціям. Під час аудієнції у Ватикані він виявив свої наміри Папі Леву XIII, який обійняв його по-батьківськи і сказав: “Сину, ти вибрав кращу частку”.
Після служби у кавалерійському полку австрійської армії ім. Принца Олександра Гесенського та після закінчення студій з права, Роман у віці 24 роки після одобрення свого духовного вибору батька постригається в ченці Чину Святого Василія Великого та приймає на постризі ім’я Андрей. Молодий чернець Андрей, як високоосвічений представник монашого середовища, захистив докторат із богослов’я. Володів багатьма мовами, необхідними для діяльності і співпраці у суспільстві та культурному і науковому світі: українською, польською, французькою, німецькою, англійською, грецькою, латинською та єврейською. Згодом у 1892 році молодий чернець Андрей був висвячений на священика, у 1899 році – на єпископа Станиславова, призначений Митрополитом Галицьким і Архиєпископом Львівським у 1901 р. Інтронізація Первоієрарха УГКЦ відбулася в Архикатедральному соборі св. Юра.
Як добрий пастир свого стада, усі свої зусилля і багатолітню працю, графські маєтки (кілька мільйонів доларів на сьогочасні обчислення) Митрополит використовував для того, щоб допомогти українському народові пережити лихоліття і піднятися на вищий духовний, соціальний, державний рівень. Двічі був заарештований за свої переконання та євангельську ревність: у 1914-1917 – царською владою Росії, у 1923 – владою Польщі, однак ці випробування не зламали його стійкої вдачі і непохитної волі бути вірним пастирем українського Божого люду, про що свідчать його рішучі кроки по захисту знедолених при існуючих окупаційних режимах. Пастирські послання Митрополита (1899-1914; 1918-1939; 1939-1944) охоплюють усі сфери галицького суспільства та верстви населення променіють духам любові та прозорливості, батьківськими настановами дають змогу почерпнути істинні знання для вдосконалення і цілої спільноти, і кожної особистості зокрема.
Як греко-католицький єпископ, Андрей Шептицький доклав повсюдно зусиль по об’єднанню Християнських Церков у першій половині XX ст., тому слушно вважається великим екуменістом Європи своєї епохи. Митрополит Андрей Шептицький відомий в історії, як поборник прав людини, захисник жертв Голодомору покровитель національних меншин Західної України. Під час ІІ Світової Війни врятував життя багатьом євреям та українцям, переховуючи їх у місцях, віддалених від воєнних дій.
Помер 1 листопада 1944 р., а 5 листопада того ж року був похований у крипті Архікатедрального Собору Святого Юра, залишаючи по собі незгасний приклад добра пастиря Української Греко-Католицької Церкви.
Із Послання Митрополита Андрея Шептицького “Не убий” [21 листопада 1942 року]
[…] Дивним способом обманюють себе і людей ті, що політичне вбивство не уважають гріхом, наче би політика звільняла чоловіка від обов’язку Божого закону та оправдувала злочин, противний людській природі. Так не є. Християнин є обов’язковий заховувати Божий закон не тільки в приватному житті, але й в політичному та суспільному житті. Людина, що проливає неповинну кров свого ворога, політичного противника, є таким самим чоловіковбивником, як людина, що це робить для рабунку, і так само заслуговує на кару Божу і на клятву Церкви.
Християнин, і не тільки християнин, а кожна людина обов’язана з людської природи до любови ближнього. І не тільки християн, але й усіх людей буде Всев[вишній] Бог І[сус] Христос, справедливий Суддя, судити по всім ділам життя, а передусім по ділам милосердя і любови ближнього, як це описане в притчі про страшний суд (Мат. XXV). Чоловіковбивник не тільки, що не мав милосердя до вбитого, терплячого, ув’язненого, але ближньому зробив найтяжчу кривду, яку тільки міг зробити, відбираючи йому життя, і то може в хвилі, коли той ближній, на смерть не приготований, стратив через неї всяку надію на вічне життя! Тим вчинком скривдив він усі діти вбитого, жінку, старих батьків, які без помочі вбитого, засуджені, може, на голод і нужду. Та не тільки вбив ближнього, але й свою душу позбавив надприродного життя, Божої благодаті, та ввів її у пропасть, з якої, може, вже й не буде спасіння! Бо прокляттям неповинної крові викликав, може, в своїй душі демонів пожадливости, які кажуть йому в терпіннях і болях ближнього шукати власної радости.
[…] Світ гине з браку любови, гине з людської ненависти! Не переставаймо ж благати Всевишнього про обильні, теплі дощі його святої благодати з неба.
Вкінці звертаюся ще до вас усіх, Дорогих Братів, вірних та усильно взиваю до заховування якнайбільшого супокою. Воєнні часи приносять нам неодно терпіння і неодну спокусу. Йде лиш про це, щоб з Божою благодаттю тривати при Божому законі і сильно надіятися на Всевишнього, що його пресвята ласка оберне на наше добро всі терпіння, які нам зіслав. Досвіди принимаємо з Божих рук; нічого не діється без волі Небесного Отця, Бог, добрий Батько, змилосердиться над нами, простить наші гріхи і дасть діждатися благословенного часу миру.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
МОЛИТВА ПРАВЕДНОГО МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО “ЗА УКРАЇНУ І УКРАЇНСЬКИЙ НАРІД”
Всемогучий Боже і Царю всесвіту, спасителю наш, Ісусе Христе, що всім серцем любиш увесь людський рід і своїм безмежним промислом опікуєшся кожним народом зосібна!
Споглянь милосердно і на наш український нарід, і на кожний інший нарід, що з повною надією припадає до Тебе як до свого найліпшого Отця і премудрого Царя. Ми, діти цього народу, покірно послушні Твоїй святій волі, любимо всі народи, що їх Ти відкупив Своєю святою кров’ю на хресті, а передусім любимо щирою християнською любов’ю наш український нарід. Тим то з любови до нього, а радше з любови до Тебе, наш Боже, благаємо:
Прости йому всі провини, поправ всі його злі нахили, а скріпи добрі нахили; змилосердися над ним у всіх його потребах. Борони його перед усякою кривдою й несправедливістю ворогів.
Зливай на нього безнастанно Твоє щедре благословення.
Благаємо Тебе, наш Боже, про особливу опіку і поміч для нашого народу, щоб серед усіх переживань і спокус з боку світу, диявола і його слуг він міг завжди зберегти небесне світло віри, перемагати витривалістю у добрім всякі труднощі і завжди належати до благословенного Твого Божого Царства, і тут на цім світі і в небесній батьківщині.
Дай нам ласку, щоб ми всі до одного, залучені єдністю віри і союзом любови під Твоїм проводом і проводом святої Вселенської Церкви, йшли завжди дорогами правди і справедливості, любови та спасення. Пішли українському народові святих, великих своїх слуг, щоб прикладом і словом були його мудрими провідниками у всіх царинах нородного, суспільного й громадського життя.
Провідникам нашого народу дай світло Твоєї премудрости з неба, дай йому численне і добре та святе духовенство! Заопікуйся його молоддю, щоб не тратила ласки святого Хрещення, щоб одержувала в родині й школі основне християнське виховання і виходила на пожиточних синів свого народу. Благослови всі наші родини, щоб батьки були зразковими й певними християнами, а матері визначались мудрістю, побожністю й дбайливістю у вихованні дітей. Заохоти багатьох із нашого народу до життя досконалішого, до святости. Поклич багатьох, у кожному поколінні, до монашого стану, до геройських жертв за справи Церкви й народу.
Просвіти всіх нас, нахили всі серця, щоб усі якнайліпше пізнавали й цінили святу католицьку віру і, визначаючи її, почували себе щасливими, стояли в ній непохитно, хоч би треба було понести й мученичу смерть, та й щоб по законах святої віри уладжували своє життя.
Благослови також і дочасне добро нашого народу.
Дай йому волю, щоб міг свобідно розвивати свої природні, Тобою дані, сили. Обдаруй його правдивою незіпсованою просвітою. Благослови його працю на всіх ділянках науки, мистецтва й добробуту та благослови всіх і все, щоб наш нарід, живучи мирно та щасливо, міг добре Тобі служити, а з Твоєю поміччю одержати вічну небесну Батьківщину.
А Ти, Пресвята Богородице, Непорочно-Зачата, Мати і Царице України, Святий Обручниче Йосифе, покровителю Вселенської Церкви, святий Архангеле Михаїле і ви всі, покровителі українського народу, опікуйтеся завжди цим народом, щоб він став народом святим, щоб сповнив своє Боже післанництво, щоб навернув увесь Схід до світла віри, щоб причинився до світлого добра людського роду, щоб був поміччю і потіхою святої Вселенської Церкви та щоб приносив Вічному Цареві Безперестанну славу, честь і поклін на віки вічні. Амінь.
Дякуємо http://sobor-svyura.lviv.ua/mytropolyt-andrej-sheptytskyj/ за гарний матеріал про славетного українського мецената й митрополита
Окремо дякуємо п. Юрію Горалевичу за вчасно надіслану молитву А. Шептицького за український нарід
