Ірина Шкоропад – власноручні дива для себе та інших!

Мистецькі речі львів’янки Ірини Шкоропад ексклюзивні тим, що більшість із них зроблені не на замовлення.
– Розкажи трішки про себе – де виросла, чим захоплювалась у школі. Де навчалась? Як прийшло до тебе вміння (чи потреба) виготовляти мистецькі вироби і чому саме вироби з повсті?
– Дитинство було звичайне. Завжди любила рукоділля. Вишивала, гачкувала, в'язала. Навчалась у школі №89, потім у ЛНУ ім. Франка.
– Скільки часу ти працюєш над своїми виробами? (В сенсі – з якого року)? А також скільки часу йде на виготовлення кожного виробу?
– Познайомилася з технікою фелтінгу у 2011 році. Цікавилася різними видами рукоділля, але вовна сподобалася найбільше. Вироби є різні, то й часу на виготовлення йде для кожного виробу по-різному.
– Тобі вдалося за цей час вийти на новий рівень і знайти свій стиль? Коли ти це зрозуміла і як відчула?
– Без натхнення нічого не буває... Спробувала – сподобалося. Довший час нікому не показувала, того що роблю, згодом наважилася...
– Чи маєш можливість спілкуватись із такими ж майстринями? Може, збираєтесь у клубі чи на ярмарках? Де найбільше можна побачити та придбати твої вироби?
– Я рідко спілкуюся з іншими майстринями. Тепер робіт маю дуже мало і нових практично не роблю. Шукаю нові джерела натхнення і чекаю, поки наймолодший син піде в садок. Мої вироби можна побачити на моїй сторінці у Facebook .
– Очевидно, тепер у тебе є коло шанувальниць і замовниць. Можеш виготовити для них все, що вони забажають чи попередньо обговорюєш усі можливості та може навіть радиш, чого не варто робити?
– Є роботи за які візьмуся радо і впевнена, що зможу зрозуміти замовника.
– Окрім захоплення цим видом мистецтва як проводиш час? Чи встигаєш поєднувати приємне з корисним?
– У мене тепер з'явились інші захоплення, завдяки яким нові вироби з повсті стануть ще кращими і будуть випромінювати позитив. Та поки що це мій невеличкий приватний секрет.
– Ти ставиш перед собою амбітні цілі – наприклад, виготовляти вироби для зірок і знатних людей?
– Я боюся “творчого вигорання”. Тому усього потрошки. Головне – не перепрацювати (робота важка фізично). У всьому має бути гармонія. Коли бачу, що надто багато всього, то зупиняюся... це така своєрідна медитація.
– Ти би хотіла мати власний салон чи окрему галерею в майбутньому? А може навіть майстринь-помічниць?
– Мріяти можна, а час покаже :)
Дякую за цікаву розмову.
Спілкувалась Оксана Кришталева


Читайте також: 20 віршів та пісень про маму






Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!
➡ Приват 4149629353047269
➡ Monobank: 4441114410047144
➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com
➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc
Дякуємо!