Спеціальність п. Ольги – “Моделювання та конструювання виробів народного вжитку” Ще із 5-го класу мріяла стати дизайнером одягом , завжди тягнуло до творчості. Мабуть, перемогли татові гени. _Після навчання шість років працювала на швейній фабриці конструктором одягу . У декретній відпустці почала себе розвивати ще й у сфері рукоділля.
– Не дивина, що авторських прикрас в Україні тепер багато. А як Вам вдалося знайти свою нішу в такому розмаїтті модних виробів?
– Випадково побачила МК (майстер-клас) квітки із фетру, захотіла собі таку зробити. Спочатку брошку, потім обруч… Колежанка побачила цей виріб і захотіла собі такий. Зробила для колежанки. На ній побачила її знайома – теж захотіла для своєї доні. Відтоді я вирішила фотографувати власні вироби і виставляти на своїй сторінці в соцмережах. Так з’явилися мої перші клієнти.
– Ви відразу знали, що хочете робити чи шукали себе в різних формах, кольорах і стилях?
– Ні, я знаю приблизно, що б хотіла зробити. Сідаю за роботу, а ідея приходить під час роботи. От, наприклад, найновіші свої намиста із використанням дерев”яних намистин трьох розмірів я зробила спонтанно – сівши за стіл, почала щось плести. Хотіла використати великі намистини. А тепер планую зробити щось із шкіри. Що вдасться, ще не знаю…
– Це Ваша робота чи велике захоплення? Що надихає Вас на нові ідеї та їх втілення?
– Наразі це захоплення, я не відчуваю це роботою. Отримую велике задоволення, навіть якщо схоже намисто я робила вже кілька разів, знову роблю, як уперше із великим бажання зробити щось гарне. Колись почула таку фразу Генрі Форда: ” Найкраща робота — це високооплачуване хобі”! Можливо, колись так буде і в мене. Я не проти. Тому з роботи я звільнилась і займаюсь тим , що приносить мені задоволення . І ситуація склалася така, що синочок майже не ходить в дитсадок. От і вчиться робити намиста біля мене. Що надихає на нові ідеї? Люблю весну, люблю Україну , люблю життя і люблю щось творити. Сідаю та й роблю.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– Ваші прикраси можуть бути і на свята, і на щодень. А як щодо цін? Хто може собі дозволити їх придбати?
– Ціни помірні.
– Авторський одяг – це насамперед що: цікава викрійка, колористика, тканини, етностиль? На чому акцентуєте? Шиєте самі чи даєте ідею для кравчині?
– Авторський, мабуть тому, що сама придумала, покроїла і пошила. Там, де використовується машинна вишивка, замовляла в майстрині. До створення одягу в етно-стилі підштовхнула мене одна приятелька, теж молода мама. Вони разом із чоловіком виготовляють аксесуари, і теж в етно-стилі. Для їхніх сумок я малювала маки, соняхи, ромашки. Дуже мені сподобалося декорувати сумки. Поки що одягу створюю мало – бракує часу та фінансових можливостей. Більше подобається робити намиста, і вони забирають більшість часу, який би можна було викроїти на одяг.
– Прагнете вийти на міжнародний ринок? Адже у Ваших прикрасах є універсальні кольори і форми? Та й для іноземців наші ціни більш, ніж прийнятні.
– Звичайно хотілося б!
– Хто із відомих людей уже красується у Ваших аксесуарах? Якщо це не секрет.
– Когось із публічних людей ще не бачила в свої виробах. Робила віночок для дівчинки на конкурс Міні Міс Львова із барвінку! Пригадую такий випадок. Одна клієнта розказувала, що поїхала із обручем до тітки в Іспанію, і тамтешній сеньйорі він дуже сподобався. Замовила собі таки і своїй подружці в кольорах національного прапору, бо мали йти на футбол, а їм приблизно по 75 років! Приємно було мені почути таку історію. Знаю , що красуються в моїх намистах українці в Канаді, Німеччині, Польщі.
Дякую за розмову. Бажаю Вам, п. Ольго, мати час на те, що любите і чим живете! І успіхів у кожнім починанні!
Спілкувалась Оксана Кришталева, Львів
