Бути собою і любити те, що робиш

Бути собою і любити те, що робиш

Софія Філіпчук - молода художниця зі Львова, яка знайшла себе у власному форматі й працює над своїми ідеями, постійно їх вдосконалюючи.
sofiya_osn.jpg (393.97 Kb)
– Софіє, ти ж недарма така ідейна і талановита, правда? Твій тато - відомий бард Зіновій Филипчук, мама - директорка музею Т. Шевченка у Львові. Навіть бабуся Євгенія плете килимки. А ти завжди хотіла бути художницею?
-Так думаю гени і виховання все таки вплинули десь трохи. :) Ще окрім всіх вище згаданих родичів, дідусь писав нам казки в листах, і надсилав поштою. Словом, сім'я таки творча. Не пригадую, щоб в дитинстві я мріяла стати художником.

Пам'ятаю, що хотіла бути садівником, поштарем або доглядати за всіма котами на світі а в школі я мріяла стати модельєром, тому і вступила у коледж ім. І.Труша на відділ моделювання одягу та художньої вишивки. Але усвідомлення щодо творчих планів прийшло згодом, вже, мабуть, під кінець навчання, коли вітер з голови трохи вилетів і прийшла дорослість. :) Хоча стіни нашої квартири завжди були розмальовані, ще з початкової школи. І стеля теж.
sofiya29.jpg (413.17 Kb)sofiya2.jpg (237.52 Kb)sofiya1.jpg (408.42 Kb)sofiya4.jpg (4. Kb)
- У тебе є сестра-близнючка Мар'яна. Вона допомагає тобі чи має інше захоплення у житті?
-Мар’яна навчалась на економіці, вона ще зі школи любила математику, на відміну від мене. Але зараз так сталось, що ми займаємось схожими речима.

У неї є власна справа – фірма з виготовлення листівок ручної роботи, а також вона флорист та декоратор. Колись і я займалась декором, але в мене не настільки сталеві нерви, як у неї а зараз ми підтримуємо одна одну, хоча я художник в душі, а вона директор. Мар'яна - то моя стіна. Інколи вистачає кілька слів, щоб я далі продовжувала робити те, що роблю. Бо бувають різні моменти, що опускаються руки, і тут приходить супер-сестра і чарівною паличкою все ставить на своє місце. Інколи ця паличка - просто слова: «Софіє, ти крута!»))))
sofiya3.jpg (3.02 Kb)sofiya6.jpg (366.09 Kb)sofiya5.jpg (322.56 Kb)sofiya8.jpg (405.34 Kb)
- З чого починалась твоя творча стежина? І що за цей час (то вже скільки років?) ти зробила?
-Якогось чіткого початку немає, я дуже довго вчилась, більше 10-ти років, що, мабуть, не є дуже правильним рішенням. Час навчання - це все таки ще досить дитячий період, і коли я в 25 років прийшла додому з трьома дипломами, і почала думати, і що далі, то було якось невесело.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру


Пригадую чітко той день, коли я встала зранку, сіла за комп'ютер і подумала: «То що я буду робити в житті»? Це була весна, а в період літа я пробувала все, що можна: думала про вибійку, про гіпс, про шиття, про вишивку, про естамп, про принти, про різьбу. Здавалось стільки років навчання, а все треба знову починати вчити з нуля. Тому я вважаю, щоб стати чи художником чи виробником чи майстром, вистачить років з 2-3 навчання в закладі і решта саморозвитку чи вдома з ютубом чи у наставника, якому ви довіряєте.
Я спробувала багато речей і зрозуміла, що мені подобається робити, те що видно,і що має результат, який подобається не тільки мені, а й іншим.

В той час у Львові дуже почали акцентувати увагу на декоративному оформленні закладів, подій та свят і все воно було таке некрасиве, що я вирішила не нарікати на те, що є , а запропонувати свій варіант і створила Салон Ідей «Пачка». Це була моя перша серйозна робота, де я буда і директором, і менеджером, і виконавцем, і художником. :) Це все було досить успішне, як мені тоді здавалось, я почала сама заробляти на себе, навіть купувати якусь техніку чи їздити на відпочинок не в село до бабусі, а за кордон. 

З часом, все таки той художник зсередини почав рватися на волю, і поступово я це діло залишила. Це був хороший досвід, але будь-яку справу потрібно розвивати, а там я зупинилась.

І потрохи почала займатись ілюстрацією, бо маю слабкість всього життя - книжки, особливо дитячі.
Ще під час навчання, я почала робити спершу листівки ручної роботи, а потім друковані. Ця справа є й моєю улюбленою до сьогодні, хоча попри все я завжди щось міняю, якось так виходить, що десь раз в два роки я змінюю трохи свою роботу. Навіть був період, що захотілось піти в офіс до людей, виконувати чужі завдання, і працювати на когось. Це теж був класний досвід, правда вистачило мене на три місяці.  Після чого настав період, коли я була всюди і робила все, що стосується творчості.

Я започаткувала проект «Баба-жаба» про історію і моєї бабці і загалом нашу українську історію з моїми ілюстраціями та оформленням, також більш серйозно почала працювати над іншим проектом «На дереві» - це, якщо коротко, мій невеличкий бізнес – онлайн магазин моїх виробів з дерева та поліграфії. Також було кілька інших проектів, де мене запрошували та власні виставки, з якими я трішки подорожувала по Україні та Польщі.
sofiya7.jpg (320.91 Kb)sofiya10.jpg (410.31 Kb)sofiya9.jpg (391.96 Kb)sofiya13.jpg (371.87 Kb)
- Ти працюєш тільки над тим, що любиш чи виконуєш замовлення? Якщо так, то що тобі можна замовити?
- Був період, коли я виконувала все на замовлення, практично усі пропозиції розглядала і співпрацювала з багатьма людьми. Зараз я стараюсь братись за те, що і мені цікаво. Хоча все ж таки я б хотіла на деякий час зупинитись повністю і втілити в життя власні ідеї, які вічно ображено чекають, коли закінчаться всі мої дедлайни. Але є багато пропозицій, від яких важко відмовитись. Саме зараз я малюю ілюстрації до казок одного дідуся з Польщі. Там такі історії, яких я і ніколи не чула і важко навіть уявити, тому це теж цікаво і мені. А ще мені написала одна жінка, щоб я виготовила з дерева брошки з малюнків її сина. Це, як на мене, прекрасна ідея, я її втілила в життя, і зараз запропонувала малому Макару співпрацю: він малює малюнки, мама, надсилає їх фото мені, а я створюю макет і виготовляю це з дерева. Я не знаю, чи буде успіх в такій справі, але це мені дуже подобається і я в захваті від малюнків малого художника. Словом стараюсь поєднувати те, що приносить радість і те, що приносить хліб. :)
sofiya11.jpg (230.85 Kb)sofiya15.jpg (369.51 Kb)sofiya14.jpg (371.59 Kb)sofiya16.jpg (335. Kb)
- Ти б могла ходити щодня на роботу і попри те працювати над своїми авторськими речами чи це не для тебе? А чому?
- Був у мене такий досвід, коли я ходила в офіс на роботу, а потім ще й робила своє. Часто виходила в 11 вечора з офісу, і приходила ще в суботу. Цей директор був трохи здивований. Яя це все поєднувала і навіть все вдавалось, але мене вистачило не надовго. Моя робота для мене - це свята річ, хоч бувають моменти, коли хочеться просто лежати і нікуди не спішити, але все ж таки це моє життя. А коли я працювала в офісі, то зіштовхнулась з дивним ставленням до роботи, коли люди обожнюють гроші, а не власну справу, тому у нас не склалось. Хоча колеги були чудові, і я навіть трошки за ними сумую.
sofiya19.jpg (431. Kb)sofiya18.jpg (3.71 Kb)sofiya21.jpg (5. Kb)sofiya20.jpg (344.53 Kb)
- Що хочеш побажати усім молодим творчим людям?
- Колись як ми були дітьми, ми любили таке питання «ким ти хочеш стати коли виростеш?» І всі без жодних впливів говорили свої бажання. Тож сядьте собі зручно в крісло, відкладіть будь який телефон чи комп'ютер і подумайте – ким ви хочете стати. І просто робіть це. Але з таким щирим зацікавленням, як у дитинстві.
sofiya23.jpg (317.86 Kb)sofiya22.jpg (423.68 Kb)sofiya25.jpg (414.53 Kb)
Дякую за розмову. Бажаю тобі творчої наснаги, реалізації та процвітання.
Спілкувалась Оксана Кришталева, Львів
sofiya24.jpg (221.78 Kb)sofiya27.jpg (380.21 Kb)sofiya26.jpg (372.46 Kb)sofiya28.jpg (302.32 Kb)
13 March 1605
Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2018.