Взимку нас оточує білий колір. Для українців він здавна був священним. Що він символізує і як впливає на нас – у цій статті.
У багатьох культурах світу білий – символ чистоти, радості та незайманості. Чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою, несе в собі всі веселкові кольори небесних вод.
В білих кольорах відбувається Меса на Різдво Христове, Вознесіння і Переображення Господнє, а також на Благовіщення і ранкова Служба на Великдень. У знак того, що людина приходить у світ для світлих справ, обряд хрещення здійснює священик, одягнутий в білі ризи.
Білий колір символізує денне сонячне світло і наше земне життя в протиставленні до чорної ночі та підземного потойбічного світу.
З білим кольором пов’язане все видиме, осяяне небесним світлом. В давнину – це колір Білобога, а також колір ангелів, святих і праведників. Білий колір і небесне світло – поняття символічно однозначні, бо з ними пов’язані: сторона світу – Схід, пора року -весна, пора доби – ранок, а напрям руху -тільки вперед, бо попереду чекає світле і радісне, що нам приносить Сонце. Білий колір – осереддя світлого «правого» світу.
У єгиптян, греків і римлян жерці вбиралися в біле. Римляни для бенкетів, що були перше релігійною установою, завжди вбиралися в біле. Ось чому білий традиційно став кольором одягу нареченої.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Українська вишивка зі Полтавщини (с. Решетилівка) – білим по білому – є національним надбанням. Вишивка білими нитками по білій тканині здавна називається “полтавською”. Відомо, що народні майстрині мали час вишивати лише взимку, коли було зібрано урожай. Жінки, які взимку, сидячи біля вікна, спостерігали за візерунками, перенесли всю красу на полотно.
У вишиванні такої сорочки, яка є справжнім шедевром, полтавські майстрині дотепер використовують різні техніки – іноді доволі складні та віртуозні. Примітно і те, що сорочки, вишиті біллю, занесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України у червні 2017 року.
. . . . . .
Недарма в українській мові усе найкраще і найсвятіше названо білим: білий світ, як білий день, переписати на біло (на чисто), біле личко як папірчик, білий хліб. А ще є приказка: шито білими нитками – тобто, неприховано. Чорним по білому – чітко, виразно.
