– Батьківщиною кави є Каффа, Ефіопія. Пастухи зауважили, що кози, жуючи кавові кущі, стають грайливими і жвавими.
– В арабській мові є слово “qahhwat al-bun”, що означає “вино бобів”. Скорочено це буде “qahwa”. У Туреччині запозичили це слово, і воно перетворилося в “kahve”, а в подальшому в голандською мовою з’явилося слово “koffie”.
– Квіти кавових дерев живуть недовго, пахнуть жасминно-апельсиновим ароматом, і дають кавові зерна розміром з журавлину. Потрібно 4-5 роки, щоб дерево стало приносити урожай.
– Каву вирощують в 45 країнах світу. Третину світового об’єму кави виробляють у Бразилії – це більше півтора мільйона тонн кави на рік.
– Каву обсмажують при температурі 200-220 градусів Цельсія. Чим довший процес обсмажування, тим темнішою буде кава.
– Бариста – спеціаліст, який уміє правильно готувати каву і чудово розбирається у різновидах цього напою.
– Кава, як і алкоголь, викликає звикання через пуринові алкалоїди, які містяться в ній.
– На о. Суматра найцінніші сорти кави збирають, слідуючи за звичками тварини – Лювака, яка вибирає найкращі зерна кави і з’їдає їх. З екскрементів, залишених цими тваринами, вибирають зерна, з яких роблять каву сорту «Kopi Luwak» ціною більше 300$ за кілограм.
– До кави додають коньяк, лимон, кардамон, корицю, ваніль тощо. Бувають дуже дивні рецепти, де каву подають з маслом, перцем і навіть з часником.
– Молоко в каву стали додавати з 1680 року, коли один французький лікар порадив таке поєднання в лікувальних цілях. І це правда – молоко у каві корисно для людей із підвищеною кислотністю шлунка.
– Першу версію розчинної кави створив в 1901 р. хімік із Чикаго Саторі Като. Перше масове виробництво розчинної кави заснував Джордж Констант Вашингтон, англійський хімік, що працював у Гватемалі.
– Кава «Американо» з’явилась під час Другої Світової Війни – американські солдати не могли пити міцний європейський напій і просили розбавити його водою.
– Відомо, що в Україні каву популяризував Юрій Кульчицький – він привіз кілька мішків кавових зерен, беручи участь у турецькій війні та навчив пити каву у Європі.
– Назва Каппучіно (капучино) походить від ордену Капуцинів у 16 столітті. Це фактично кава із сухим молоком та ароматами горіхів, крему чи ванілі. Сapuccio – від «капот» (затула) – елемент одягу ченця. Кава темна, як одяг ченця, а «шапочка» збитих вершків нагадує колір його волосся.
– «Кава має бути чорною як пекло, сильною як смерть, солодкою як любов» – турецька народна приказка.
– У Львові сварячись із кимось бажали: “Щоб тебе чорна кава залєла!”
– Обираючи парфуми, експерти радять нюхати каву між парфумами для того, щоб освіжити рецептори. Це справді дієва практика – кава “нівелює” або ж перебиває інші міцні аромати.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– Французький письменник Оноре де Бальзак зловживав кавою і міг випити кількадесят чашок протягом дня; відомий філософ Вольтер також випивав до 50 чашок кави в день.
– Індуси подають до кави повітряні рогалики, а також сирні кульки і молоко.
– У Туреччині, Арабських країнах і на Кавказі разом з кавою прийнято подавати тільки фрукти і склянку холодної води.
– У Німеччині до кави подають випічку з гвоздикою, кардамоном, імбиром і корицею. До слова, німці традиційно полюбляють пряники із спеціями і славляться цими виробами у світі.
– Українці люблять пити каву з булочками, пляцками, тістечками, тортиком, сирником і цукерками.
Найкращі пісні про каву шукайте тут
