Енциклопедія українських дерев

Дуб не говорить по-людськи, бо не має язика, але коли отак притулишся до нього спиною чи грудьми, заплющиш очі, то відчуваєш, як через тебе проходять пружні хвилі і думки стають рівними, світлими. Галина ПАГУТЯК

Береза – існує понад 40 видів цієї білокорої красуні. Береза знімає втому, підвищує тонус судин, нейтралізує стреси. Це дерево – символ чистоти, світла, родючості, дівочої ніжності. Березу як оберіг часто садили біля хати. Віття берези, особливо те, що було використане у троїцьких або інших обрядах, розцінювали як особливо надійний оберіг. Вважали, що залишені під дахом хати чи залишені на горищі березові галузки збережуть домівку від грому і блискавки. А березовим віником виганяли з хати і з тіла різні хвороби.

У Північній Європі березу здавна використовували як лікувальний звсіб проти бородавок.

Бук – високе і красиве дерево, яке випромінює спокій і впевненість. Коріння бука розгалужене, але неглибоке, таким чином його стійкість йде не від землі, а із власної сили. Відомо, що наївшись букових горішків, можна відчути себе трохи причимериченим. Увага: поїдання великої кількості букових горішків шкодить здоров’ю!

Верба – символ не тільки світового дерева, а й життєвої сили, бо має здатність розвиватися без коріння. Вербові гілки завдяки своїй гнучкості залишаються неушкодженими. Вербовим прутиком відшукували воду, перш ніж копати криницю.

Саме вербою обсаджували криниці, бо вважали, що дерево це очищає воду. Зрештою, вербові котики дотепер святять перед Великоднем і ритуально б’ють ними всіх, аби здорові були.

Вишня – дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. У фольклорі вишня символізувала красу убогої дівчини, її молодість. Дівчата здавна ворожили на вишневих гілках – у зимову пору пересаджували їх до хати і чекали, коли розцвіте. У наших предків був популярним вишневий напій без кісточок, який вживали як ритуальний на Новий рік, Зелені свята, Купала та інші.

Вільха – протисталення доброго і злого. Вільху завжди садять на межах, аби відділити таким живоплотом дві господи. Одна карпатська легенда розповідає про те, чому вільха червона.

Начебто на початку світу Бог створив гладкі дерева, а чорт понабивав у них цвяхів, від чого у деревах взялися сучки. Тоді вовк накинувся на чорта й укусив його за п’яту. Кров потекла по дереву, через те вільха й червона.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Глід – цей чагарник може прожити кілька сотень літ. Глід уміє пристосовуватись до навколишнього середовища і зростати у найрізноманітніших формах. Його мета – жити теперішнім, завжди бути у вирі життя. До того ж, милувати око, адже галузки і плоди глоду особливо красиві восени.

Глід як лікарський засіб почали використовувати ще у середньовіччі. На початку ХХ століття французькі медики Ушар і Рейлі радили вживати глід при серцевих недугах, атеросклерозі, підвищеному тиску і аритмії. Власне, у квітах глоду є ароматичні аміни, які позитивно впливають на серце.

Горіх – завжди виглядає, мов самітник, який з усіма посварився. Самотній горіх і справді доволі сильний в енергетичному плані, і за народними повір’ями в тіні горіха спати шкідливо. Однак, плоди цього дерева, які чимось нагадують людський мозок, дуже корисні. Давні українці вірили, що горіх мав найтісніший зв’язок із потойбіччям і належав богові-громовику.

Горіх – найкращий порадник при шлунково-кишкових розладах.

Горобина – у деяких місцевостях України гілки горобини вішали біля дому, повертаючись із цвинтаря, аби покійник не міг знову прийти до хати. Це дерево має здатність передбачати майбутнє. Кидаючи гілки горобини у вогонь, гадали про наміри прибулих. Є ще й така народна прикмета: якщо горобина почала цвісти, то нарешті настало літо, а коли цвіт рясний і пишний – на добрий врожай льону й вівса.

Граб – колись біля цього дерева проводили обряд вінчання, адже граб – символ чоловічий. Вірили, що граб рятує від блискавки, тому під ним ховались під час грози. Деревина у граба міцна, і її застосовують при виготовленні ткацьких верстатів, музичних інструментів та у машинобудуванні.

Груша – покровителька дівоцтва, символ самотньої молодої жінки та її печалі. У груші багато вітамінів, сахарози, дубильних речовин та організчних кислот. Груша належить до медоносів, а її деревина дуже цінна. У світі існує понад 60 видів груш.

Дуб – священне дерево, яке нагадує нам про створення світу. Це дерево здавна приписували громовержцю Перунові. Дуб шанують за міцність, красу і довговічність. Не дивно, адже дуб може прожити до тисячі років і не гине навіть тоді, коли від нього залишиться тільки пень.

Кедр – символ величі та достатку. А що вже казати про таку смакоту, як кедрові горішки! Окрім приємного смаку вони ще й позитивно впливають на ясна. При спорудженні нового будинку приносили з лісу маленький кедр, аби нова оселя була такою ж міцною. Волхви прикрашали кедром свої ритуальні посохи.

Клен – дерево, яке здавна вважали добрим і прихильним до митців, співців та музикантів. Із деревини клена виготовляли сопілки, гуслі та скрипки. Найбільш поширеним в Україні різновидом клена є явір. А от цей побратим клена вважають символом смутку і розлуки. Серез кленів найпоширеніші: гостролистий, татарський і польовий. До того ж, клени – чудові медоноси. Так званий червоний або канадський клен удостоївся стати символом Канади і назавжди оселився на прапорі цієї країни.

Липа – вірили, що липа відвертає прокляття і бере їх на себе. Саме тому в липі буває найбільше наростів. Ось чому липа ще й символ доброти і щирості. Був звичай робити колиску для дівчини саме із липи, а для хлопчика – із дуба. Із липової деревини виготовляють меблі, музичні інструменти, діжки тощо. Липовий цвіт – суперовий засіб від застуди. А що вже запашний – нехай бджоли скажуть!

Сосна – цікаво, що це дерево розмножується само. Сосна добре приживається у доволі складних умовах і вся промениться від того, що завжди зелена. Тому найкращими показниками цього дерева є світло і життєва сила. На весільний коровай часто випікали із тіста соснові шишки, які символізували плодючість та добробут.

Тополя – символ жіночої долі. Її цілющими властивостями користуються бджоли для виготовлення прополісу. До того ж, струнку дівчину завжди порівнюють із тополею. Деревина у тополі м’яка, тому її використовують у виробництві паперу, виготовляють з неї сірники.

Яблуня – оскільки це плодове дерево, то не може бути шкідливим. За свою плодючість яблуня стала символом кохання і вірності. На бенкеті грецьких богів саме цей плід став приводом, аби посварити найбільших богинь-красунь. В „Енеїді” І. Котляревського є такий фрагмент: „Паріс, Пріамове дитятко путивочку Венері дав,” – тобто, маленьке, але дуже спокусливе яблучко, чим і визнав її найгарнішою з-поміж богинь. А ще яблуко стало найбільшою спокусою для Адама і Єви, через що вони позбулися райського громадянства і були депортовані на грішну землю.

Ялиця – її вважають мостом поміж небом і землею. Переважно росте і темних лісах і часто асоціюється із народженням. Їй часто приписують поєднання піднесеного і приземленого життя.

Ясен – чоловіче дерево, символ війни. Гілку ясена посилали ворогові, що знаменувало почаок війни або попередження. Вважали, що перебування під кроною цього дерева допомагає позбутися різних життєвих негараздів. Відваром листя і кори ясена лікували від пропасниці. Дуже часто це дерево висаджують в садах і парках, а деревину використовують у столярній справі та при виготовленні меблів. Сировина з ясена така ж цінна, як і червоне дерево.

Якщо хочете більше довідатись про дерева та давні вірування українців, прочитайте книгу Валерія Войтовича „Українська міфологія”.