Про красу очей в піснях і віршах

Правду кажуть, що найгарніші очі коханої людини. Їх порівнюють із зорями, небом, глибоким морем і царством таємниці.

ЗОРІ-ОЧІ
Зорі-очі, очі-зорі
Тут і там.
Тут зорять — до дна прозорі,
Там зорять — як іскри в морі...
Зорі-очі, очі-зорі,
Я співаю вам!

Хай не криють хмари темні,
Зорі, вас,
Бо мені і так таємні
Ви — земні і ви — надземні...
Хай не криють хмари темні
Вас у пізній час.

Сяйте, зорі! Сяйте, чисті!
Лийте світ!
Бризки сійте променисті,
В душу війте сни барвисті...
Сяйте, зорі, сяйте, чисті!
Сипте огнецвіт!

Очі-зорі, зорі-очі
Тут і там.
Тут жагучі, тут дівочі;
Там блискучі, там урочі...
Очі-зорі, зорі-очі,
Я співаю вам!

Микола ВОРОНИЙ

. . . . .
. . .

***
Твої очі, як те море
Супокійне, світляне;
Серця мого давнє горе,
Мов пилинка, в них тоне.
Твої очі, мов криниця
Чиста на перловім дні,
А надія, мов зірниця,
З них проблискує мені.

Іван ФРАНКО

***
В очах твоїх я небо бачу,
Горять на нім вечірні зорі
І відбивають світло своє
В моїй душі, неначе в морі.

І поки небо тихе, сине,
І поки ясно сяють зорі,
Блакиттям чистим хвиля лине
В глибокім бесконечнім морі.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

А най лиш небо хмари вкриють,
І най погаснуть ясні зорі,
То в раз і води почорніють,
В глибокім бесонечнім морі.

Богдан ЛЕПКИЙ

***
Очі сині та сині дала мати дівчині.
А навіщо, не знала вона того сама.
І тепер цій дівчині через очі ті сині
Ані вдень, ані вночі та й спокою нема.

А нащо ж було, мати, очі сині давати?
Очі сині самотні будуть, будуть навік.
Очі сині та карі не підходять до пари.
А від того серденько тільки в'яне й болить.

Не журися, дівчино, не журися рибчино.
Прийде в серце утіха, прийде радісний час.
Поєднаються в парі очі сині та карі.
І засвітить веселка у дівочих очах.

укр. нар. пісня

. .
. . . . .

ОЧІ ВОЛОШКОВІ
Я іду багряним садом,
Туман ляга на лист опалий.
Тут колись ходили рядом,
А навкруги весна буяла.

Ой ви, очі волошкові,
Мов троянди пелюстки - вуста,
Стан твій ніжний, смерековий,
Ти - веснянка моя чарівна.

Не забуть мені ті ночі –
Цілунок губ твоїх медовий.
І тепер так серце хоче
Твої вуста відчути знову.

Дні ідуть, літа минають,
Душа зове – прийди, кохана.
Ти повернешся, я знаю,
Моя любов, моя жадана.

Анатолій ДРАГОМИРЕЦЬКИЙ

ОЧІ
...немов пелюстка ясминова, шкіра...
я очі пам'ятаю невиразно...
К. Кавафіс

У кожного є спогади: про ночі
у серпні, чи у вересня... про очі,
чи про уста... Ось ще до них одна
історія коротка і хмільна.

Немов пелюстка ясминова, шкіра
була твоя, а не твоїх коханих;
твій погляд з-під опущених повік,
твої долоні, плечі... а над ними -
єгипетського розрізу усмішка,
немов узята з темного музею.

Не квапся на забави молодих,
ховай початок старості своєї –
хай тільки найдорожчі люди знають,
як висихає ясминова плоть.

А іншим хай лишиться аромат,
звабливі хвилі лірики твоєї,
що воскресять у жадібній уяві
жагу вже згаслого тисячоліття
і очі, і єгипетські уста.

Наталка БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ

. . .
. . . . .

***
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі
Де ж ви навчилися зводить людей?

Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови – стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь,
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!

Чорні брови, карії очі!
Страшно дивитись весь час на вас:
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Все будеш думать, очі, про вас.

Костянтин ДУМИТРАШКО

***
Сидіти поруч, очі в очі,
Не помічати все навкруг,
Лиш відчувати теплий дотик,
І ніжний поцілунок губ.

І просто взяти руку в руку,
Де є безмежна тишина,
І розмовляти серця стуком,
Що заміняє нам слова.

Оце, напевно, є кохання,
Яке не хочеться втрачать,
І хто відчув таке бажання,
Той може гори підіймать.

Віталій МОЧАРСЬКИЙ

***
Очі чорнії, неповторнії,
Очі яснії і прекраснії,
Як люблю я вас, як боюсь я вас,
Знати вгледіла у не добрий час!
Іскрометнії, красномовнії,
Соромливії, безсоромнії,
Ви згубили мене, спокусили мене,
Щоб не знать-бодай..

вкрали щастя рай!
Не зустріла б вас, вік жила б собі,
Посміхаючись, без жалю й журби!
Серце, й не одне, ви згубили вкрай,
Ви звели мене, вкрали щастя рай!
Очі чорнії, неповторнії,
Очі яснії і прекраснії,
Як люблю я вас, як боюсь я вас,
Знати вгледіла у не добрий час!
Не зустріла б вас, вік жила б собі,
Посміхаючись, без жалю й журби!

Євген ГРЕБІНКА
переклад з російської

***
Твої зелені очі
Так дивляться на мене,
Що цілий світ
Навколо - ніжнозелений.

Твої зелені очі
Так бавляться зі мною,
Так бавляться, як діти...
Як же мені...
Як же мені не любити?

Хей, чому я...
Чому я...
Зупинитися не зміг?
Як мене збивають з ніг,
знов і знов, збивають з ніг,
Твої зелені очі!

Твої зелені очі
Без слів і без обмежень
Ніяк не помічають
Очей моїх...
Але і не відпускають...

І ось вони так близько,
Твої зелені очі
Так дивляться на мене,
Що цілий світ
Навколо - сильнозелений.

Хей, чому я...
Чому я...
Зупинитися не зміг?
Як мене збивають з ніг,
знов і знов, збивають з ніг,

Твої зелені очі!

Святослав ВАКАРЧУК