Для того, аби не помилитись у правильному розміщенні взору, варто трішки більше знати про тканину, на якій буде вишивка. Якщо тканина дуже груба, на ній вишивати буде складно, навіть тонкою і гострою голкою. Тому іноді на джинсі, оксамиті чи трикотажі присутня машинна вишивка.
Льон після прання має властивість зсідатись, тому його беруть із запасом на кілька сантиметрів. Перед вишиванням його радять намочити у добре теплій, але не гарячій воді, випрасувати і лише після цього братися за рукоділля.
Панама чи канва фактично не бувають ідеальними, тому взір варто рахувати не сантиметрами, а хрестиками. Ідеально рівним є німецьке полотно для вишивки, але його вартість дорівнює вартості доброго пальта.
Тканину, яка легко тягнеться (напр., стейч) або може деформуватись у процесі вишивання, не радять брати для рукоділля. Якщо ж ви хочете оздобити светр, блузку чи сорочку із такої тканини, то під них дають дубляж і в такий спосіб фіксують тканину, щоб сам орнамент на ній не спотворився.
Вишивати на п’яльцях чи без них – вирішує кожна майстриня, як кому зручно і хто до чого звик. Однак, і тут варто враховувати запас на краї. Примітно й те, що краї можуть торочитися, тому їх варто обшити ниткою чи обклеїти скотчем або клеєм. Занадто м’яка і “рихла” тканина торочиться дуже швидко. Це варто взяти до уваги.
Читайте також: 10 неймовірних віршів та пісень про вишиванку.
Для викрійки вишитої сорочки залишають 2-3 см на зішиття. Якщо це льон, то й більше, адже льон має здатність зсідатися. Якщо ви взялися вишивати бісером, то радять перед роботою намочити бісер у воді – він іноді може пускати колір. Щодо вишивки нитками. Добра нитка типу DMC не повинна линяти навіть після багаторазового прання. Але стара і злежана нитка таки може пустити колір. Також це трапляється із деякими акриловими нитками, виготовленими у кустарних умовах.
Багато індійських тканини фарбують натуральними барвниками, які при пранні рясно пускають фарбу. Це варто враховувати, вишиваючи для когось виріб на такому полотні. Певна річ, прати його слід окремо і в літепній воді, додаючи усі можливі засоби для делікатного прання.
Для тих, хто користується маркером, щоб розграфити кубиками по 10 квадратних хрестиків, краще використовувати спеціальні, куплені в магазині рукоділля. Якщо ж зробити сітку ручкою чи чорнилом, це може забруднити виріб або не відіпратися взагалі.
Рушник завжди починають вишивати від середини. Для цього серединку відміряють лінійкою або акуратно згинають, рівняючи краї. Так само – від серединки – вишивають комір і манжети. А ще так радять вишивати симетричну подушку чи будь-який інший взір, який потребує центрування. Наприклад, квітку на рукаві чи орнамент на грудях.
Вишивати білим по білому, на чорній тканині, а також золотими й срібними нитками, радять лише при денному освітленні. Якщо хтось полюбляє романтику чи вишивання вечорами, то слід подбати про економну лампу із помірним денним світлом, аби очі не втомлювались. Та все ж – якщо можете не вишивати вечорами, то краще не вишивайте.
Для процесу вишивки важливо підібрати голку, яка б не була занадто грубою, довгою чи ламкою. Бажано із довгим “циганським” вушком. Щодо ниток і вишивки бісером, то нитка повинна бути синтетичною і міцною.
У вишивці не робимо вузликів – початок нитки притримуємо пальцями і кріпимо під вишитими рядами хрестиків, а кінець нитки просуваємо на лівій стороні, аби зафіксувати.
Ножиць добре мати дві пари – одні із заокругленими кінчиками, аби не пошкодити тканини, коли відрізаємо нитку, інші – із гострими – аби легко зробити прорізи і не зачепити інших потрібних ниток у виробі. (Наприклад, коли робимо мережку).
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Якщо схема для вишивки складна і має багато дрібних деталей, не панікуйте. Для цього найкраще починати вишивання з переважаючого кольору та основних ліній. Тоді на менших ділянках не буде помітно дрібних помилок. Це стосується геометрії. А якщо вишиваєте квіти – ніхто й не здогадається про те, що якийсь листочок чи пелюстка вишиті трішки не так.
Якщо у схемі вишивки присутні тонкі лінії разом із хрестиками, їх вишивають наостатку. Контури і стібки наносять лише після того, коли вишили кольорові хрестики. Якщо ж зробити навпаки, хрестики перекриють собою контури, і рисунок вдасться неоковирний.
Дуже важливо братися за рукоділля із чистими думками та не поспішати. Тоді виріб вдасться гарним, стібки не будуть позатягуваними; помилок у вишитті також буде мінімально. Адже процес вишивання – це відпочинок, медитація і насолода, а не гірка повинність.
