– Предки коней були розміром з середнього собаку і жили в густих лісах, що покривали нашу планету п’ятдесят мільйонів років тому.
– Поні (карликові коні) – твариини нижче 142 см. Найменші у світі конячки – аргентинські фалабели, всього 70 сантиметрів зросту.
– Мустанги – нащадки коней , яких завезли до Америки іспанці в XVI столітті.
– Наприкінці ХХ ст. на територію відчуження в Чорнобиль були завезені коні Пржевальського. На превеликий подив учених, ці червонокнижні тварини добре прижилися там. На сьогодні у світі є не більше 1500 коней в зоопарках і розплідниках, тому це дуже хороша новина.
– Гуцулики – порода коней, пристосованих для життя у Карпатах. Перші письмові згадки про цю породу датовані 1603 роком. Порода виведена схрещуванням гірських коней Буковини, Галичини й Угорщини з жеребцями норійського типу, а також з арабською породою. існує думка, що гуцульські коні – це прямі нащадки тарпанів, які переселилися до Карпат дуже давно.
– Гарцювання на коні корисне для здоров’я, а також здатне розвинути дрібну моторику.
– Іпотерапія – метод лікування захворювань при допомогою регулярного спілкування з кіньми. Зокрема – аутизму, психічних розладів, синдрому Дауна, затримки в розвитку, ДЦП, урологічних та гінекологічних проблем, відновлень після інфарктів, інсультів і травм мозку, розладів нервової системи тощо.
– На відміну від багатьох інших тварин, коні бачать світ кольоровим, але червоний колір і синій їм непідвладний.
– У коней чудово розвинутий дотик губ і копит. Цікаво, що копито відповідає за циркуляцію крові. Тому важливо ретельно дбати про “коняче взуття” і міняти підкови.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– Домашні коні дуже прив’язуються до господаря і страждають через брак уваги. Коні мають чудову пам’ять і можуть запам’ятати кривдника на все життя.
– Коні чудово розрізняють не тільки голоси людей, а й інтонації та емоції, зміни настрою і хвилювання. Якщо на коня кричати, у нього прискорюється пульс.
– Коли вам здається, що кінь сміється, закопилюючи верхню губу, то це не сміх і не “ржачка”. Це – природна реакція коня на незнайомі запахи або смаки.
– Вчені під кінською силою розуміють роботу, яку варто витратити на щосекундне підняття вантажу вагою до 75 кг на висоту 1 м.
– Серед міфічних коней є кілька, відомих у літературі та мистецтві. Зокрема, Горбоконик (рос. Конёк-Горбунок) — казка у віршах Петра Єршова. Існує версія, згідно з якою Горбоконика написав Олександр Пушкін, а потім «подарував» авторство Єршову.
– Єдинороги – міфічні коні з рогом, що виростає в них із чола. Давні вірили у те, що єдинороги виконують бажання і мають магічну силу.
– Кентаври — у давньогрецькій міфології — химерні істоти, напівлюди-напівконі.
– Крилатий кінь Пегас родом із давньогрецької міфології, який згодом став символом поезії.
– Троянський кінь — міфічна споруда у вигляді коня, з допомогою якої греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. В переносному значенні — хитрі дії, підступні засоби боротьби.
– В українських казках багато коней, котрі володіють надприродними здібностями (літають над лісом, ховають у вухах одяг і чарівні предмети, стрибають на неймовірну висоту), а також допомагають головним героям подолати труднощі.
