Вербо яра, відчинися!

Верба для українців - священне дерево. Найбільше його пошановують навесні.
Верба - дерево або кущ, поширена в Україні й має багато корисних призначень. Росте вона переважно над водою, легко приймається і швидко розвивається.
verba_yara.jpg (256.54 Kb)
Верба - цінний медонос, тому її рясно використовують у бджільництві. Верби цінні ще й тим, що різні види цвітуть неодночасно і період цвітіння їх розтягується на тривалий час. Особливу цінність для бджільництва мають верби козяча, вушката,попеляста й біла.

Полюбляють обгризати вербу кози та інші рогаті. Саліцин, який міститься в листках і корі, діє сприятливо на здоров'я тварин.


Верба козяча і верба попеляста є цінними танідоносними рослинами. Запашна вербова кора йде на дублення дрібних шкур для рукавичок, сап'яну тощо, причому шкіра набуває запаху кори.

Із гнучких вербових прутиків виплітають кошики, огорожі та інші декоративно-ужиткові речі. З кори одержують волокно, придатне для виготовлення мотузок і мішковини. Кора, знята з однорічних пагонів верби попелястої та тритичинкової, є гарним підв'язувальним матеріалом при окуліруванні, бо стрічки з неї широкі, еластичні, добре облягають ранки, разом з тим не в'їдаються у стовбур підщепи.

З кори верби білої одержують червонувато-коричневу фарбу, верби козячої — чорну, коричневу, жовту та червону фарби, а з листків тритичинкової — жовту фарбу для тканин.

У міфології часто дівчину порівнюють з вербою, адже колись дівчина йшла за невістку і повинна була прийнятись у новій родині легко і швидко, як пагін верби. До того ж, мати гнучкий хараектер у взаємодії зі свекрухою.

Популярна верба у замовляннях і казках.

Так, у замовляннях верба символізує рід, де 700 коренів мають те саме значення, що й сімсот віток-квіток. Згадується верба і як предвічне світове дерево, прихисток для прадавніх істот. Верба - світла, гнучка, живуча.
Свячена верба — охорона від нечистої сили. Святять її за тиждень до Великодня, у так звану Вербну Неділю, а потім бережуть у хаті, під образами.

Жартівливе побиття освяченими вербовими гілочками - звичай поганський, який перейшов у християнську традицію. Той, хто повертався із храму з освяченими гілками, мав на меті передати пробуджену енергію природи через гілки верби. А водночас і позалицятися та позачіпатися, адже таке символічне побиття - це завжди позитивчик. Досі подекуди існує звичай бити свяченою вербою худобу, коли її виганяють на св.

Юра на пасовисько.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму


У давнину дівчата на виданні, посадивши свячену вербу, дуже її пильнували. Якщо верба приймалася, дівчина ще того року виходила заміж. Для дівчат колись це було надважливе питання, адже незаміжню дівчину могли цькувати і вважати неповноцінною.

І, зрештою, що означає вираз: "Вербо яра, відчинися!" Взятий він з української казки про Ганну-Панну. Казка називається "Золотий черевичок", чимось нагадує відому Попелюшку. Власне, у цій казці верба яра - не просто дерево, а цілий світ, який береже скарби і допомагає бідній дівчині знайти свою щасливу дорогу.



Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

 

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144

➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com

➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc

 

Дякуємо!

 



Підтримайте Korali.info! Become a Patron!

Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2022.