У Євангелії від Матвія написано: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться».
Наша планета постійно змінюється, і більшою мірою через діяльність людей. А в останні роки ці зміни стають настільки стрімкими, що доводиться відкрито застерігати людей про неминучі наслідки. Війни, катаклізми, загарбання природних надр, погана екологія – усе це призводить до конфліктів та напруги між людьми й цілими народами.
Тоді на допомогу суспільству приходять миротворці – ті, хто повертає світові й людям гармонію, лад і спокій. Це стосується різних питань: духовних, політичних, культурних, територіальних чи питань матеріального благополуччя тощо. Примітно й те, що будь-які міжусобиці не минають так швидко. Іноді це може потривати кілька десятків років.
Так, одним із найбільших конфліктів ХХ століття стала Друга світова війна. Вона не тільки перекроїла карту світу, а й спричинила до того, що люди серйозно замислились про довготривалий мир. Чимало наслідків війни були відчутними кілька десятиліть після неї.
Саме з метою встановлення миру після закінчення Другої світової була створена Організація Об’єднаних Націй, у складі якої також передбачалися спеціальні Миротворчі сили. Збройні професійні контингенти країн – членів ООН і донині виступають в місцях потенційного конфлікту, стаючи таким собі буфером в точках зіткнення, створюючи для конфліктуючих сторін можливість все вирішити мирно. Відомо – чим більший конфлікт, тим більше країн світу і їхніх представників долучаються до миротворчих місій. А це допомога на всіх рівнях – психологічна, матеріальна, фінансова, юридична тощо.
Світові катаклізми спричиняють чимало проблем. Причому, часто гинуть від цього не винуватці війн і навіть не політики, а прості пересічні громадяни. Адже відомо – коли рубають ліс, то першими летять дрібні гілки. Саме тому у світі щоразу постає проблема важкої, часом непосильної роботи миротворців. Саме завдяки їм вдалося провести чимало успішних операцій із врятування мирного населення, забезпечення невинних людей притулком та їжею, вирішенням територіальних конфліктів, міжнаціональних ворожнеч, міжрелігійних сутичок. Навіть одне врятоване життя виправдовує всі їхні зусилля, а адже цих життів насправді було сотні і сотні тисяч.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Україна як незалежна держава бере участь у миротворчих місіях у світі вже понад 25 років. Так, у липні 1992 року два літаки з передовою групою 240-го батальйону на борту здійснили виліт з дніпропетровського аеродрому в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовці. Після приземлення в Сараєво українські миротворці практично відразу опинилися в епіцентрі бойових дій, адже місто і аеродром вже обстрілювали снайпери і артилерія.
З 1992 року і до наших днів понад 40 тис. українських миротворців побували в багатьох гарячих точках планети, демонструючи всьому світу свій традиційний і високий професіоналізм, компетентність і надійність у врегулюванні збройних протистоянь.
Актуальною залишається миротворча місія і всередині України. А з 2013 року в українському календарі є професійне свято – День українського миротворця.