27 вересня — Воздвиження Чесного Хреста

Історики Східної Церкви вважають, що передусім дві події лягли в основу встановлення цього празника: віднайдення у 4-му столітті Хреста, на якому розіп'яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалима у 7-му столітті.
Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього. Початок святкування Воздвиження дало освячення храму Воскресіння Господнього, що його збудував рівноапостольний Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Це освячення відбулося дуже врочисто за єрусалимського святителя Макарія 13 вересня 335 року.
Оскільки празник Воздвиження пригадував Христове розп’яття і смерть та прирівнювався до Великої П’ятниці, то стало традицією зберігати в цей день строгий піст.
Поклоняючись святому Хрестові, ми поклоняємося йому передусім, як таємниці Божої любові. Бо саме на Хресті Бог показав людям найвищий прояв і доказ своєї любові через страждання і смерть свого Божественного Сина. Бо тільки правдива любов є готова на таку велику жертву – віддати своє життя за спасіння інших людей.
Хрест, котрий для поган був символом ганьби, приниження і погорди, після воскресіння Ісуса Христа, став символом радості, воскресіння, життя вічного, а також відкуплення від гріха.
Хре́ст — стародавнє позначення Вічного Дерева Життя, знак самого життя, істини і спасіння, взятий стародавніми християнами і поширений ними в усі кінці земної кулі. Складається хрест із двох ліній, які перетинаються.
Християнські хрести відрізняються кількістю поперечок: бувають і дві, і три поперечки, що звуться раменами. Залежно від кількості рамен є хрести однораменні, двораменні, трираменні. Двораменні хрести постали з огляду на вказівку Св. Письма, що над головою Христа було прибито напис: «Ісус Назарянин цар Юдейський».
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Уже з X ст. в нас, як і в греків, які принесли нам християнство, хрест був у загальному вжитку: його носили на тілі, клали на межах, ставили на роздоріжжях, прикрашали ним церкви та інші будинки, більш-менш пов'язані з Церквою. Десь у X–XII ст. почали класти хрест на домовину, яку ховали в землю, і на плиту, що вкривала землю над гробом. Поки надгробний хрест вийшов з-над домовини на поверхню землі, проминуло чимало часу, і тільки в XIV ст. бачимо його вже завжди на гробках. Як символ вічного життя, хрест має силу відганяти всіляку нечисть та охороняти вірного не тільки по смерті, але й в усілякі моменти його щоденного й святкового життя.
Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!
➡ Приват 4149629353047269
➡ Monobank: 4441114410047144
➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com
➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc
Дякуємо!