Олег Шупляк - двовзори і не тільки

Олег Шупляк, сучасний український художник, народився 23 вересня 1967р. на Тернопільщині. Працює у різних напрямках живопису від реалізму до абстракціонізму. Широку популярність та визнання у світі отримала серія його картин-ілюзій, які сам автор називає «Двовзорами». Це картини, у яких художник вміло поєднує різні сюжети та жанри. У одній картині глядач може побачити портрет, пейзаж або жанрову сцену.

Особливої уваги вартує останній цикл робіт «Рідна земля» у якій митець досліджує українські етносимволи та знаки, такі як вишиванка, писанка, лелеки, калина, вишня та ін.

У цих картинах Олег Шупляк розповідає глядачам наочно про глибинні, органічні зв’язки цих символів з українською культурою продовж багатьох століть.
Олег Шупляк член Національної спілки художників України, лауреат премії Михайла Бойчука, автор офіційного логотипу до святкування 200-річчя Тараса Шевченка.

Учасник численних колективних та персональних виставок у різних країнах світу.
Роботи знаходяться у колекціях: Національного музею Тараса Шевченка у Києві, міністерства культури України, міжнародного Фонду "Культурне надбання", а також у приватних колекціях багатьох країн світу.

Ось як про Олега Шупляка написав Педро Боавентура (переклад статті з альбому "Masters of Painting"): "Як алегорія чи метафора, його картини здатні розповідати історії без слів. Ось, на полотні, головний персонаж привертає до себе увагу і його душа і дух являються нам, як ілюзія або таємниця. Спочатку нам відкривається один образ, потім два, потім їх вже багато... вони розкривають суть, емоцію, ідею, дійство, яке відбувається десь далеко і давно але водночас тут і зараз, безпосередньо перед вами.

Нескінченні нашарування, які містять кілька значень та інтерпретацій, в серії образів з подвійним змістом, вражають.

Автор підштовхує глядача до роздумів, будить його уяву, спонукає прискіпливо приглядатись до кожної лінії та деталі, до гри світло-тіні, до найменшої кольорової плями та до найбільшої площини. І ми примружуємо повіки та нахиляємо голови в різні боки, жадібно пізнаючи нові, незвідані світи. І Шупляк відкриває нам ці паралельні виміри поетапно: "спочатку ви подивитеся на це, а потім на те, що приведе вас до якогось іншого, неочікуваного результату" і т. д. "... поки ми не дійдемо до іншого висновку, розуміючи, наскільки неправильною була наша початкова точка зору.

Олег Шупляк - майстер Ілюзії. Перед його картинами ми почуваємось, як Аліса в Дивокраї , він кожен раз ніби дає нам напитись чарівного еліксиру. Він дарує нам доступ до світу снів без необхідності пролазити крізь нірку кролика.

Та він і сам витягує кролика з капелюха магічним жестом: - Ось, тримайте! Ви бачите це! Але ж ні - це вам просто здалось..."

Примітно і те, що віднедавна картина (стінопис чи мурал)п. Олега прикрашає бічну стіну багатоповерхівки у Южноукраїнську!