Дикий люпин

dikii_lyupin

Втомлені мало говорять. Ще менше – бажають. Перед очима – поля із диким люпином. Бузковим і впертим. Так, я знаю – квіти не бувають впертими. Але люпин такий – своїми суцвіттями прагне врости у небо і трохи підбарвити його.

Втомлені справді говорять мало. Ще менше – коли спекотно. Мушу залишитись і дещо зробити у розпеченому місті. А душа моя там – у тому люпині. І думки – там. І навіть плани-мрії. Бо про що мріяти у час війни і скрути? Брешуть і крадуть. Хитрують і брешуть. Гребуть вагонами і втікають. То тільки ми залишаємось… аби вірити в себе і жити далі.

Чекаю на пані Марусю. Так називаю її, світлу і жваву. Невтомну трудівницю. Щиру і просту – таких тепер мало. Поки приїде електричка, чую, як зліва від мене хтось накочує потужні хвилі хвилинного бажання. Аж проймає. З якого дива? Той хто починає розмову так наче випадково – а звідки електричка? А Ви живете в місті? А з ким живете? А Ви така гарна… а можна номер Вашого телефону? Тринадцять запитань за дві хвилини…

СТОП! Може, я і втомлена, але гіпнозом не треба мене брати. А хто? А коли? А навіщо? От взяла би оберемок дикого люпину і так по писку, по писку!!! Квітів шкода. Тому б’ю словом навідмаш. Ляпас за ляпасом летить ліворуч. І відкочуються хтиві хвилі. Аж легше…

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Та Ви навіть імені мого не знаєте! А вже хочете знати, з ким я живу і де?! Благо, не дотумкали запитати, й навіщо я живу, правда ж?! Жодних номерів, прошу пана! (Перед очима захитався дикий люпин і саме вчасно під’їхала електричка).

Той пан також когось зустрічав. Обійшла його і тільки почула краєм вуха, як він назвдогін притишено замолився: «Ви така гарна! Така гарна!»… і що мені з того?

Відпусти мене, Місто! Ти гарне! Тебе всі люблять! Але скоро ти потонеш у смітті. Замість туристів вулицями будуть бігати щури і зголоднілі коти. Вся ця краса стане середньовічною. Якщо уже не стала… бо нині я збагнула – запахи, звичаї і порядки середньовіччя повернулись у наше Місто і надійно кермують усіма нами.

Я втікаю туди, де ще цвіте дикий люпин!

Оксана КРИШТАЛЕВА, Львів