Отже, півень. Все було би дуже мило і доцільно, якби цю гарну птицю не поширювали на календариках, буклетах, листівках, у соцмережах та привітаннях як символ далекого й чужого нам гороскопу. Та недарма кажуть, що святе місце порожнім не буває. Але навіщо і чому? Так багато запитань і так хочеться на усі відповісти.
Отож, у китайському гороскопі 12 знакових тварин. Нагадаю: щур, бик, тигр, заєць, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака, кабан. З них негативними у нас є, либонь кілька: щур, тигр, дракон і змія. Всі інші так чи інакше перегукуються із нашими прадавніми уявленнями про важливість і корисність місцевої фауни. Але, даруйте, жити під опікою півня чи кабана – це якось не по-християнськи. Гаразд, навіть якщо не усі сповідують християнські цінності, то рік півня в Україні – звучить якось занадто екзотично і неприродно. Вірити півневі чи вірити собі? – ще одне важливе запитання.
Чому наші люди так полюбляють півня? Звернімось до символіки. З давніх давен півень в українців був птахом сонця і захисником господарства. Він прокидався вдосвіта і розганяв нечисту силу. (Недарма у казках після півнячого співу щезала всяка нечисть). Своїм співом півень сповіщав про небезпеку і пильнував курей.
Півня зображали на дахах будинків, на печах у сільських хатах, на флюгерах у місті. Вірили, що не тільки жива птиця, а навіть саме зображення півня може відігнати від дому всіляку нечисть. Особливо білий півень, якого дуже бояться відьми. Пригадаймо собі, що хатинка баби-яги, казкової відьми, стоїть на курячих ніжках. І ось як це пояснюють фольклористи – курку чи півня здавна вважали посередниками між світом живих і мертвих. (Зображали також півнів на поховальних рушниках). А баба-яга, тобто казкова відьма, хранителька вогню і жриця-агнія, була безпосередньо пов’язана із цією межею між людьми і духами. По-суті її хатинка на курячих ніжках була своєрідною «митницею», через яку могли перейти з одного світу в інший.
Півень – близький нам символ, до якого ми звикли і якого любимо. Такими ж близькими є й інші тварини: бик, заєць, кінь, вівця, собака. Нехай вони живуть у нашій міфології, нехай тішать нас у казках, але навіщо робити з них культ і популяризувати як покровителя року чи символ гороскопу? Ще одне питання для усіх нас.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Аби не було так жорстко, завершу гарним привітанням, яке надіслала мені приятелька Леся Савчак:
Півень чеше по планеті.
Вже готовий… Вже на злеті…
В Новий рік відкрите небо,
тож прохайте, чого треба:
миру, злагоди, любові,
близькі щоб були здорові,
мудрості для чоловіка…
Півень – це ж не Мавпа дика!
Півень – красень і естет,
знає наш менталітет,
любить працю, дім пильнує,
всіх достатком обдарує.
В кожну українську хату
принесе добра багато,
радості і супокою,
гроші попливуть рікою,
житом поле заколосить,
віру в диво хай приносить!
Врожаї хай будуть дивні!
З Новим роком! З роком Півня!
