– Олю, Ви художниця за фахом чи в житті також? (В побуті, в стосунках, в дружбі)
– Це і є моє життя. Натхнення може прийти в будь-який момент життя. Я завжди в пошуках нових ідей. Мені подобається пильно роздивлятися все, що мене оточює. Уявляю, як я малюю кожну лінію та подумки розбираю все на маленькі деталі.
– Яка тематика Вас найбільше приваблює? Що малюєте? Як підбираєте образи і кольори? А може вони самі приходять в певний час?
– Я довго шукала свій напрямок. Хотіла дізнатися, до чого справді лежить душа, що допоможе мені розкритися. Багато часу я провела на канікулах у бабусі та дідуся в селі. Там я познайомилася з працею на землі, різними обрядами і звичаями, такими як щедрування, колядування, свято Купала та інші. Відчуття містики українських свят та чарівність побуту в селі міцно засіли в пам’яті з дитинства. Також мене захоплює краса та різноманіття українського традиційного костюма. Так, поєднуючи ці складові, я створюю образи. Мені допомогає у цьому також велика кількість фотографій українців і сучасні реконструкції їхніх костюмів. На кожному полотні я намагаюсь зобразити маленьку історію, яка описує нашу культуру.
– Які Ваші досягнення? (Власні виставки, оформлені книги чи ще щось)?
– Влітку 2016 року відбулася моя перша персональна виставка під назвою «Душа України» в літературно-меморіальному Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві. Також брала участь у декількох виставках. Зайняла перше місце в Третій Всеукраїнській виставці-конкурсі “Ukrainian art is the Best”.
– Окремо про листівки. Серія листівок із Вашими роботами набирає популярності. Хто і як допомагає Вам у цьому?
– Друк листівок з моїми роботами запропонувала художниця Наталя Мощенко, також вона допомогла мені підготувати макети для друку та познайомила з Тетяною Кузьменко, з якою ми тепер співпрацюємо та товаришуємо.
– Яка Ви поза роботою? Де і з ким проводите час?
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– Я дуже люблю відпочинок на природі та заняття спортом. Взимку з чоловіком їздимо в гори кататись на сноубордах. Свіже гірське повітря та фізичне навантаження дуже добре заряджає. А в теплу пору часто відвідуємо село Дроздівку в Чернігівській області, де ми познайомилися. В цьому місці дитячих спогадів я найкраще відчуваю життя. Праця на землі, риболовля, збір ягід, господарювання в хаті та у дворі, де жили бабуся з дідусем, все це викликає в мене неймовірне задоволення та відчуття щастя. Особливо мене зачаровують теплі ночі в селі з безліччю яскравих зірок та спів солов’їв. Всі ці миті, сповнені для мене містикою та романтикою села, хочеться закарбувати в пам’яті та пропустити крізь себе, відобразивши на полотнах.
– У Вас є друзі-художники? Ви з ними співпрацюєте? Організовуєте спільні виставки чи ходите одні до других в гості?
– Друзі-художники в мене з’явилися зовсім нещодавно. Так як я навчалася в університеті на конструктора одягу, коло спілкування в мене було зовсім інше. Якось я почала відвідувати волейбольну секцію і там познайомилася з художницею Тетяною Копитовою, з якою згодом в мене відбулися спільні виставки. А з Наталею Мощенко ми познайомилися в мережі, вона мене підштовхнула та допомогла з друком листівок.
– Ви хочете бути популярною?
– Так, звичайно. Це хороша оцінка того, що творчість не залишає нікого байдужим і зачіпляє потрібні струни в душі, а отже виконує свою функцію.
Бажаю Вам, Олю, стати популярною і здійснити багато фантастичних проектів! Дякую за милу розмову!
Спілкувалась Оксана Кришталева, Львів
