Є така пісенька у «Скрябіна»: «Мур-мур, ми любимо гламур»… і далі за текстом. Пісенька іронічна і з елементами критики на адресу тих, хто поклоняється дорогим та блискучим цяцькам. Так і є – гламур потрібен, аби підвищити свій статус перед іншими, показати розкіш і блиск начебто світського життя. А насправді…
Термін «гламур» походить з часів середньовіччя і в англ. мові означає «чари», «зачарування». В середньовіччі слово glamour було синонімом слова grammar – по-суті, «граматика», запозичений із французької grammaire. У французів воно розвинулось із поняття граматика – книга замовлянь до терміну – чари, зачарування. А точніше – grimoire (гримуар). Цікаво й те, що в Оксфордському університеті досі є посада професора гламурних наук – тобто, граматики.
Гламур – це царина моди, кольорових крейдованих журналів, фотосесій, багатого (а радше псевдо-багатого) життя. Гламурних жінок на високих підборах, які живуть таким життям, називають дівами. Переважно в яскраво-рожевому або схожих кольорах – фрезії, фуксії, ляльки Барбі. Вони воліють одягатися у модні лашки з дорогих тканин: шовку чи оксамиту і неодмінно зі стразами, щоб здалека блистіло. І щоб тих блискіток було, як бліх на псові! Діви відвідують дорогі світські раути, аби пригледіти собі багатого нареченого чи спокусити якогось щедрого «папіка».
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
В англомовному світі слова «гламурне фото» й «гламурна фотомодель» відсилають насамперед до певного жанру фотографії, коли зовнішність моделі є важливішою ніж те, що на ній. Звичайна омана полягає в тому, що фотографія включає елементи оголеності, фотографія може представляти як оголену модель, так і у вечірньому вбранні.
Чому ж знаменитості та просто невідомі нікому гарні дівчата спокушаються на гламур? Певна річ – аби пробитися до впливових людей і в майбутньому обійняти керівні або престижні посади. Намулявши очі своїм тілом із глянцевих журналів, вони гонорово сходять з високих підборів і впевнено пересідають у крісла керівників фірм, агентств та студій. А декотрі з них ще й вдало виходять заміж.
Та не кожній під силу бути гламурною. Цього треба дуже хотіти і робити все так, аби інші повірили у блиск і розкіш того, що на тілі. А ще пам’ятати, що все швидко минає і що завше знайдуться інтелектуали, котрі вдало висміють показовий блиск та переможуть фарбованих-перефарбованих дів у словесному поєдинку.
А втім – мода на гламур, як і будь-яка інша мода, швидкоплинна і оманлива. Мас-медіа, наситившись блиском і розкошами відомих людей, перемкнулась на інші течії та віяння. Зазвичай так буває в суспільстві – на зміну показовій розкоші приходить мода на простоту і навіть своєрідну аскетичність. Та ніколи не помилиться той, хто зробить ставки на класику – вона завжди актуальна, тому що є основою багатьох стилів і напрямків.
Тепер зрозуміло, що й до чого. Обирайте класику, і нехай вам буде зручно та затишно в ній!
